The New York Times опублікувало великий матеріал про те, як «ПВК Вагнера» набирає військових з-поміж в’язнів ― і що стається з тими, кому пощастить вижити на фронті. Видання описує зустріч власника «вагнерівців» Євгена Пригожина із в’язнями тюрми під Санкт-Петербургом. Як колишній в’язень, Пригожин зумів натиснути на потрібні важелі в зеківській системі цінностей, щоб переконати їх піти на війну. Він обіцяв не гроші, а прощення та майбутнє гідне життя. «Зеки занадто горді, аби робити щось за гроші, ― каже виданню сестра одного із завербованих засуджених Анастасія. ― Брат пішов, щоб відбілити своє ім’я, щоб не відчувати сорому перед своєю матір’ю». Пізніше Анастасія намагалася дізнатись, де перебуває її брат. Їй відповіли, що його перевели в одну з колоній неподалік українського кордону: це типова відповідь на такі запити. Коли ж вона попросила про можливість поспілкуватися з ним, їй відповіли, що «зараз він недоступний». В’язні, чиї свідчення виданню вдалося отримати, кажуть, що після прибуття до Луганська змальована раніше атмосфера воїнського братерства й благородної справи «допомоги братньому народу» змінюється атмосферою страху. За відмову воювати зеків убивають, за суперечки з керівництвом жорстоко б’ють, а занадто принципові зникають. Погано навчених воювати зеків відправляють на найгарячіші ділянки фронту ― і іноді вказівка, як воювати, одна: «Просто йдіть вперед, доки вас не вб’ють». За офіційною версією «ПВК Вагнера» набирає лише засуджених за нетяжкі злочини, хоча NYT вдалося дізнатися через українських розвідників та російських правозахисників, що засуджені за вбивства чи розбійні напади також туди потрапляють. Частину зеків Пригожин особисто «звільнив» на полі бою, заявивши, що вони змили свою провину кров’ю. Путін нібито мав дарувати їм помилування ― втім, на сайті російського диктатора таких документів не з’явилося. Так чи інакше, пише видання, після завершення піврічного «контракту» з «ПВК Вагнера» сотні зеків, які вижили у війні, отримають можливість повернутись до росії. І це стане черговою проблемою для цієї країни, адже, по-перше, це люди, схильні до кримінальних правопорушень. По-друге, вони мають відчуття правоти, оскільки нібито «виплатили» на війні завдані суспільству збитки. А по-третє, вони травмовані війною. Як сказали NYT родичі Андрія Ястребова, 22-річного засудженого за крадіжку росіянина, що недавно повернувся з війни: «Він наче під гіпнозом, зовсім інша людина, ніж колись. Він не проявляє зовсім ніяких емоцій».
«Як досягти прориву в Україні» ― колонку під такою назвою опублікував у Foreign Affairs політолог, директор Інституту міжнародних відносин Стенфордського університету і колишній посол США в росії Майкл Макфол. На тлі заяв більшості союзників України його тези звучать радикально: Макфол наполягає, що Україні треба надати якомога більшу кількість зброї якомога швидше. Ідеально було б заявити про передачу Україні і винищувачів F-16, і далекобійних ракет ATACMS, і дронів Grey Eagle та MG Reaper. Поступове нарощування кількості й потужності зброї, яку передають Україні, дає росії шанс перелаштуватись і затягнути в часі цю війну, стверджує Макфол. Натомість рішуче підвищення ставок із боку Заходу дасть окупантам потужний сигнал про те, що опиратися перемозі України в цій війні марно. Насамперед рішучість потрібна США, пише експосол. Якщо війна перейде в режим затяжної позиційної, мало хто згадає зусилля США в побудові проукраїнської коаліції у 2022-му, її активну збройну та грошову допомогу Україні. Байден не ввійде в історію як той, хто допоміг вирішити конфлікт. Тому що «у війнах запам’ятовують не перший, а останній рік», пише Макфол. І щоб 2023-й став цим останнім роком війни, надати Україні максимум зброї треба вже зараз. Натомість можна взяти від української влади офіційне зобов’язання не використовувати цю зброю для ураження цілей на російській території. Ескалації з боку путіна, вважає Макфол, боятись не варто. Адже російському диктатору вже нічим підвищувати градус ескалації ― враховуючи те, що він «використовує високоточні ракети для руйнування цивільних будинків». Використати стратегічну ядерну зброю він не може, оскільки удар у відповідь автоматично знищить основні міста в росії. А використання тактичної ядерної зброї не принесе путіну значних успіхів на полі бою й зменшить кількість його союзників ― у тому числі, можливо, з-поміж генералів його ж армії. Та й Україна, яка в разі застосування росією ядерної зброї постраждає найбільше, сама просить світ не боятися цього й скоріш надати все потрібне для перемоги над окупантами. Якщо війна зайде в глухий кут, союзникам Україні буде дедалі важче виділяти їй потрібну для опору росіянам зброю: населення Заходу втратить віру в перемогу Києва. І це стане програшем для всього світу. Щоб цього не сталося, рішучі кроки щодо зброї та санкцій треба зробити вже зараз, підсумовують у статті, і найкраще ― у першу річницю війни, щоб 24 лютого 2023-го світ уже вирішував інші, приємніші проблеми.
Індійський есеїст і автор десятка присвячених регіону книжок Панкай Мішра опублікував колонку на Bloomberg, у якій застерігає Захід від «необдуманого занурення» в російсько-українську війну. Аргументи Мішри такі: попри рік тяжких втрат на фронті й в економіці, путін не виглядає готовим до переговорів. «Глобальний південь» досі вважає, що у війні виннІ НАТО та США, а не росія. Перенасичена зброєю та грошима Україна може не втриматись у демократичній орбіті, а корумпованість її керівництва може зрости. А головне те, що втручання Заходу в конфлікти на Близькому Сході та в Північній Африці не давали бажаного ефекту: країни зрештою опинялись у ще більшому хаосі, ніж колись. Також Мішра бачить небезпеку в тому, що держави, які вели загарбницькі війни в минулому столітті ― зокрема, Німеччина та Японія, ― зараз активно озброюються. Що робити далі та який вихід шукати в теперішній ситуації, автор не каже. Натомість застерігає, що саме так російсько-українська війна часто сприймається за межами колективного Заходу.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]