Свого часу рф називала Херсон російським містом, а тепер одержима його знищенням, пише The Washington Post у репортажі з обласного центру, що постійно зазнає атак. Протягом перших кількох днів після звільнення Херсону ЗСУ в місті панувала ейфорія, тепер же на колись людній центральній площі Свободи рідко можна побачити людей, а з усіх навколишніх кав’ярень працюють лише кілька ― та й у тих вікна забиті ДСП. Журналісти побували в пологовому будинку ― останньому в місті, де були умови для народження дитини. Напередодні його обстріляли, команду лікарів врятувало лише те, що вони ховались від обстрілу не в підвалі, а в коридорі. Вибух дуже пошкодив підвал й одну з палат для новонароджених, де тепер лишилось лише кілька обвуглених дитячих ліжечок. На щастя, ніхто не загинув ― однак жінки при надії, з якими спілкувались журналісти WP, воліють народжувати в безпечнішому Миколаєві. А багато хто ― взагалі виїхати, щоб їхні діти не стали свідками того, що намагається зробити з містом росія. За словами співрозмовників видання, зараз у 300-тисячному Херсоні залишилось близько половини людей ― часто місцеві їхали з міста тими ж поїздами, якими невдовзі після деокупації міста сотні херсонців радісно поверталися возз’єднатися з родичами. Тепер вони називають колись затишну і престижну прибережну вулицю «дорогою смерті» ― її обстрілюють так часто, що автівки нею майже не їздять, неушкоджених будівель там по суті не лишилось. 79-річний Валентин Івченко живе на цій вулиці та бачить росіян, які окопались на другому березі Дніпра, з вікна. Сам він теж потрапив під обстріл: чоловік встиг сховатися за зупинкою громадського транспорту, однак шрапнель зачепила його руку. Уже кілька тижнів він лікується в одній з місцевих лікарень і на запитання про теперішнє життя Херсону відповідає: «Ми дуже раділи звільненню і думали, що нарешті жах закінчився. Але виявилось, що це ще не кінець». Один із лікарів, що турбуються про Івченка, живе просто тут у лікарні: його квартира на небезпечному восьмому поверсі. Лише раз на тиждень він заходить туди, щоб пересвідчитись, чи вона досі ціла. У думках, чому росіяни не припиняють атаки на місто, місцеві розділились: хтось вважає, що це сліпа помста, інші остерігаються, що б’ючи, зокрема, по шпиталях, окупанти готують ґрунт для ймовірного повторного наступу на місто. Так чи інакше, підсумовує видання, удари по Херсону свідчать про одне: росії чхати на життя будь-кого в Україні. Адже ще кілька місяців тому під час фейкової та незаконної анексії регіону путін називав усіх місцевих громадянами росії, яких вона нарешті захистить. Тепер сама рф їх же вбиває.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]