Спрогнозувати, як розвиватимуться події у війні у 2023 році, спробувало видання The Washington Post. Початок року скоріше додав Україні оптимізму: успішний удар по російській військовій базі в тимчасово окупованій росіянами Макіївці засвідчив, що ЗСУ здатні ефективно знищувати ворога глибоко в його тилу, а головне ― що російську армію досі не назвеш розумним ворогом. У росії причиною нищівної атаки, через яку окупанти втратили мінімум 80 солдатів загиблими, називають мобілізованих, які через недосвідченість використовували мобільні телефони й цим здали місце дислокації. Але інформація, що в тій же будівлі поруч із живою силою зберігали боєприпаси, свідчить, що проблема не лише в «мобіках», а і в їхньому керівництві. Інша новина, що надихає українців ― ЗСУ збили всі 45 дронів, якими росіяни атакували Україну в перші дні нового року, намагаючись зіпсувати святкові дні. Це значить, що українці стають усе вправнішими в протиповітряній боротьбі. Добрі новини і в тому, що Захід почав постачати Україні легкі танки. А рішення США виділити Києву понад $40 мільярдів дасть країні можливість протриматись увесь 2023 рік. Екскомандувач військ США в Європі, генерал Бен Ходжес, що його думку спитало видання, оптимістичний: він вважає, що до кінця зими російські запаси живої сили та снарядів виснажаться і Україна зможе активно наступати знов ― наприклад, відвоювавши Крим. Натомість американець російського походження, очільник вашингтонського аналітичного центру Silverado Policy Accelerator Дмитро Альперович, вважає, що коштом мобілізації сотень тисяч людей росіянам вдасться залишити за собою значні території ― однак долю війни можуть вирішити заворушення в Кремлі чи бунти серед російських солдат, яких без підготовки кидають на смерть. Але якщо цьогоріч Україні досягти вирішальних успіхів не вдасться, далі справи можуть піти гірше, пише WP. Росія налаштована на довготривалу війну: Кремль наразі може її собі дозволити, натомість не факт, що такі ж жертви готові нести Україна з фактично замороженою економікою та мільйонами біженців, і особливо ― Захід. Натомість Москва чудово знає, як перетворювати конфлікти на млявоплинні й роками жити з ними: на територіях довкола росії таких повно. Та й ситуація з ОРДЛО до початку широкомасштабної війни була такою. Якщо не завершити війну зараз, Захід може переключитися на інші проблеми, а росія продовжить руйнувати українські суспільство й державу ― і, можливо, з часом їй вдасться це краще, ніж торік. «У 2023-му я б ставила на Україну: Зеленський має широкомасштабну підтримку [у світі], ― каже Елізабет Шеклфорд із Чиказького інституту глобальної політики. ― Однак після цього року ставки треба буде робити заново».
До сценарію, за якого війна триватиме роками, путін запевняє, що готовий. Україна, не маючи іншого виходу, боротиметься і в цих умовах. А як в умовах імовірного багаторічного протистояння діяти Заходу? Відповідь на це питання в есеї для видання Foreign Affairs спробували дати голова Чиказької ради з міжнародних відносин Іво Даальдер та науковий співробітник університету Стенфорд й інституту Брукінгз Джеймс Гольдгейєр. Вони беруть за приклад не випадок Південної та Північної Корей, коли дві країни десятиліттями живуть, не уклавши миру, а Ізраїлю ― який, наприклад, досі не уклав мирного договору з Сирією. Так звана Війна Судного дня в 1973 році завершилася навіть не перемир’ям, а так званим рішенням про деескалацію ― і це є підґрунтям співіснування Ізраїлю з Сирією вже понад пів століття. Що робили союзники Тель-Авіва протягом цього часу? Допомагали ізраїлю зброєю настільки, щоб вороги довкола не мали шансів його підкорити. Запроваджували сакції проти агресорів, ізолюючи їх економічно та дипломатично. І, зрештою, інтегрували Ізраїль у західну економічну систему. Те ж Захід має робити й у випадку України. США й НАТО мають надати Києву достатньо зброї, щоб він міг захистити себе від імовірних нових ескалацій. Також Вашингтон, попри все більшу концентрацію на протистоянні з Китаєм, має посилити свій європейський контингент. А ЄС має працювати над інтеграцією України у свою політичну й економічну системи. Натомість ізоляція росії має тільки посилюватись. Так, путін може протриматись при владі довго, припускають автори. Також імовірно, що його місце займе іще божевільніший правитель. Але так уже було із Радянським Союзом у другій половині ХХ століття. Захід тиснув на нього сорок років ― і навіть у часи Рональда Рейгана, найзапеклішого противника СРСР з-поміж американських президентів, не відходив від дипломатичного способу тиску, не вдаючись до війни на знищення. Зрештою, протягом цього часу державна машина Радянського Союзу розмʼякла настільки, що зруйнувалась. Протягом цих років вона встигла завдати іншим багато страждань ― але, попри погрози, не зруйнувала весь світ. Так само, вважають автори есею, може вийти й цього разу.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]