Аспірант Кембриджського університету вирішив граматичну проблему санскриту, яка ставила вчених у глухий кут з V століття до нашої ери.
Про це повідомляє BBC.
27-річний Ріші Раджпопат розшифрував правило давньоіндійського лінгвіста Паніні, який жив близько 2 500 років тому.
Граматика Паніні, відома як Astadhyayi, спиралася на систему, яка функціонувала як алгоритм перетворення основи та суфікса слова у граматично правильні слова та речення. Однак два або більше правил Паніні часто застосовували одночасно, і вони суперечили одне одному. Паніні вчив «метарулі», яке вчені традиційно інтерпретують як таке, що означає «у разі конфлікту між двома правилами рівної сили перемагає правило, яке зʼявляється пізніше у граматичному порядку». Однак це часто призводило до граматично неправильних результатів.
Раджпопат відкинув традиційну інтерпретацію правила. Натомість він стверджував, що Паніні мав на увазі, що з правил, які застосовуються до лівої та правої частини слова відповідно, слід обирати те, яке стосується правої частини слова. Завдяки цій інтерпретації він виявив, що «мовна машина» Паніні робить граматично правильні слова майже без винятків.
Раджпопат сказав, що він мав «момент осяяння в Кембриджі» після того, як провів девʼять місяців, ні до чого не прийшовши. «Я закрив книги та просто насолоджувався літом — плавав, катався на велосипеді, готував, молився і медитував. Потім неохоче я повернувся до роботи, і через кілька хвилин, поки я гортав сторінки, ці закономірності почали виявлятися, і все це стало набувати сенсу», — розповів аспірант.
Його науковий керівник у Кембриджі, професор санскриту Вінченцо Вергіані, сказав: «Він знайшов надзвичайно елегантне вирішення проблеми, яка століттями ставила вчених у глухий кут. Це відкриття зробить революцію у вивченні санскриту в той час, коли інтерес до цієї мови зростає».