Науковий прорив: учені в США вперше отримали з термоядерної реакції більше енергії, ніж витратили на неї

Автор:
Олексій Ярмоленко
Дата:

Американські учені стверджують, що їм вдалося вперше в історії отримати з термоядерної реакції більше енергії, ніж витратили на неї. Це важливий етап на шляху до створення термоядерних електростанцій.

Про це пише BBC.

Дослідження на початку грудня провела група вчених із Ліверморської національної лабораторії ім. Е. Лоуренса в Каліфорнії.

Вони запевняють, що їм уперше в історії вдалося здолати одну з найважливіших перепон на шляху до створення невичерпного джерела енергії.

Для дослідження учені помістили незначний обсяг водню у капсулу розміром з горошину. Після цього вони почали його розігрівати та стискати за допомогою лазера зі 192 променями. Температура капсули з воднем нагрілася до 100 мільйонів градусів за Цельсієм, що більше, ніж у центрі Сонця. Після цього виникає тиск, який перевищує земний у 100 мільярдів разів, і починається термоядерна реакція з виділенням енергії.

Однак експерти кажуть, що до появи термоядерних електростанцій ще дуже далеко, тому що отриманої енергії вистачить лише на те, щоб закипʼятити 10—15 чайників води. При цьому експеримент коштував $3,5 мільярда. Для появи електростанцій подібні експерименти мають відбуватися щосекунди, тоді як зараз на підготовку одного витрачають цілий день.

Атомні електростанції зараз виробляють енергію за рахунок ланцюгової ядерної реакції, тобто керованого процесу розщеплення атомів урану, що супроводжується виділенням значної кількості енергії. Але при цьому також зʼявляються украй небезпечні радіоактивні відходи.

Термоядерний синтез же — це зворотній процес, в якому атоми зливаються один із одним. Така реакція не залишає жодних шкідливих відходів, водночас виділяє ще більше енергії. Саме термоядерний синтез забезпечує енергією зірки у космосі, зокрема і Сонце. Але в лабораторних умовах відтворити природний процес украй складно. Також ученим дуже складно контролювати ту енергію, яка вивільняється під час процесу. Тому наразі основна проблема — це те, що на проведення реакції учені витрачають більше енергії, аніж отримують із неї.