«У цих перегонах, що тривають, Україна намагається лагодити електромережі швидше, ніж росія по них б’є» ― так називається великий репортаж NPR про те, як українці протистоять російським ракетним атакам на підстанції. Він починається описом роботи групи електриків ДТЕК, які замінюють силовий кабель на київських Теремках. Не на підстанції ― там журналістам заборонили працювати, оскільки зайві деталі можуть допомогти країні-агресору, проте цей ремонт теж прямо пов’язаний із російськими обстрілами. Довкола ремонтників збирається зграйка місцевих мешканців, які хвалять їх, кажучи, що вони, як і військові, надійно протистоять росіянам. Одна з місцевих жительок, Тетяна Толстоброва запевняє, що вже підлаштувалася під відключення: вона та кілька її знайомих об’єдналися й організовують спонтанні «пункти незламності» в оселях тих із них, де є світло. Кияни й електрики, з якими спілкувалися журналісти, налаштовані оптимістично щодо зими, хоча менеджер ДТЕК зізнався, що обладнання для ремонту високовольтних мереж знаходити вже складно. Утім, схоже, що останній російський обстріл цього понеділка завдав Україні менше шкоди, ніж попередні.
У перші дні після повномасштабного вторгнення росії в Україну офіційний Берлін пообіцяв нарешті довести свої витрати на оборону до 2% ВВП, як вимагають стандарти НАТО. Утім, якщо минулої зими малось на увазі, що бюджет армії виросте одразу, зараз німці вже говорять набагато гнучкіше, пише Politico. Як зізнався представник німецького уряду Стефен Герестрейт, потрібного показника не вдасться досягти ні цього, ні наступного року ― можна бути «обережно оптимістичним», що Німеччина почне відповідати цьому критерію у 2025 році. А оборонний бюджет на 2023 рік навіть буде трохи меншим за цьогорічний ― на €300 мільйонів, загалом він становить приблизно €50 мільярдів. Через це, зокрема, затримується постачання Бундесверу 35 американських винищувачів F-35, адже контракт зіткнувся з «відтермінуваннями й додатковими платежами». При цьому німецькі урядовці далі стверджують, що «роблять для підтримки оборони все, що в їхніх силах».
Тим часом країни Скандинавії вирішили спільно координувати військову та гуманітарну допомогу Україні ― адже кожна з них виділяє Києву все більше грошей. Як пише Defense News, уряди Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії розглядають можливість створити спільний центр управління наданням цієї допомоги, що полегшило б логістику та дозволило швидше передавати Україні те, чого вона найбільше потребує. «Україна досі потребує нашої підтримки, щоб захистити себе. Важливо, щоб ми продовжили допомагати настільки ефективно, наскільки це можливо. Війна, на жаль, схоже, триватиме довго. І наша довготривала підтримка України необхідна», ― висловився з цього приводу міністр оборони Фінляндії Анті Кайконен. Його країна недавно передала Україні десятий з 24 лютого пакет допомоги ― цього разу він становить $58,5 мільйона і включає снайперські гвинтівки, міномети, боєприпаси та обладнання і одяг для боїв узимку. Власне, амуніції для холодних погодних умов приділили увагу всі скандинавські країни, які вже допомогли Україні на $2 мільярди.
Підтримати українців цієї зими за будь-яку ціну в колонці на The Washington Post закликають експосол США в Україні Вільям Тейлор і колишній заступник Держсекретаря США Девід Крамер. Вони зосереджують увагу саме на гуманітарній допомозі через ракетні обстріли росіянами української енергетичної інфраструктури. «Уже не вперше росія намагається вчинити геноцид щодо українців. Йосип Сталін організував Голодомор, який у 1932―1933 роках убив приблизно чотири мільйони українців. Світ не зробив нічого». При цьому США мають чималий досвід підтримки своїх союзників навіть у вкрай складних ситуаціях, пишуть автори колонки. Нагадуючи, наприклад, як у 1948 році СРСР організував блокаду Західного Берліну, коли було перекрито автомобільні дороги, залізниці та канали. Сотні тисяч мешканців західної частини міста були відрізаня від постачання електрики, вугілля та харчів. Радянська влада сподівалась, що союзники махнуть рукою на анклав і контроль над ним отримає москва. Натомість США і Британія організували масштабний повітряний міст, який проіснував 18 місяців ― і в період пікової активності літаки з вантажем сідали там що 45 секунд. Усвідомивши, що союзники не залишать людей напризволяще, кремль здався. Зараз ситуація схожа, ідеться в колонці, однак і простіша, тому що українці активно тиснуть росіян на фронті та роблять багато вдалих кроків для того, щоб звільнити свою землю. Залишилось тільки допомогти їм пережити зиму.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]