Від підвищення тарифів на пальне цієї зими в ЄС можуть надлишково померти більше людей, ніж загинули в Україні від початку повномасштабного вторгнення росії, прогнозує The Economist. У щедрому на інтерактивні таблиці матеріалі видання визначає, скільки людей додатково помирає від зниження середньої температури взимку на один градус у приміщенні чи надворі ― це +1,2% до загальної кількості смертей. А підвищення тарифів на опалення на 10% призводить до збільшення кількості смертей на 0,6%. Це в середньому, і залежно від того, на півночі розташована країна чи на півдні, показник різниться. Так, у Фінляндії кореляція інакша, бо там будинки й муніципальні системи добре підлаштовані під низькі температури. Натомість населення Португалії, Іспанії та Кіпру від підвищення тарифів на тепло ризикує постраждати найбільше. Залежно від того, наскільки суворою буде зима, автори матеріалу прогнозують надлишкову смертність від 79 до 185 тисяч людей. Це без урахування України. Тут же, «за загальними оцінками, з обох боків загинуло по 25―30 тисяч військових, плюс щонайменше 6 500 цивільних». Видання зазначає, що найбільший тягар від дій путіна несе Україна, і цей матеріал ― не спроба показати, кому гірше. Просто нагадування, що Європа втрачає життя також. «Шкода, яку путін наносить Україні, неймовірна. Ціна ж, яку платять її союзники, менш видима. Втім, із приходом зими їхній внесок вимірюватиметься не лише грошовою допомогою та зброєю, а й життями», підсумовує видання.
Війна в Україні підштовхнула розвиток виробників зброї, пише The Wall Street Journal, надаючи конкретні факти й показники. Німецький концерн Rheinmetall за понад мільярд євро придбав іспанського конкурента, щоб мати більше виробничих майданчиків, акції шведського виробника зброї Saab від початку повномасштабного вторгнення виросли на 30%, а американського Lockheed Martin ― на 36%. Особливо зміни відчутні для європейських виробників, адже якщо компанії зі США були активними глобальними гравцями, компанії на кшталт Rheinmetall призвичаїлись працювати на компактному континентальному ринку, який скоріше зменшується, ніж росте. Навіть напад росії на Україну у 2014-му не особливо змінив ситуацію. Зате тепер у компаній замовлень значно більше, ніж вони можуть обробити. Американська Raytheon Technologies навіть розібрала частину старих протиповітряних снарядів Stinger, щоб використати запчастини для виробництва новіших ― і повернула на роботу чимало фактично пенсіонерів, які знають, як збирати ці давні, але ефективні й затребувані зараз установки. Компанія L3Harris, яка має контракти на зброю для України на $200 мільйонів, через брак чипів на ринку отримує їх, розбираючи старі радіоприймачі. Усі ці виробники готуються інвестувати в розгортання виробництва, адже підвищений попит на зброю триватиме, як вони очікують, роки. «Ми маємо орієнтуватись на інвестиційну програму завдовжки 10―15 років заради покращення безпекової ситуації в Європі», ― стверджує керівник Rheinmetall Армін Папергер.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]