Про те, як перемога України на правобережній Херсонщині змінила всю динаміку подій на фронті, у детальному аналітичному матеріалі пише The Wall Street Journal. Чимало його тез уже добре знайомі українцям: і те, що українські HIMARS уже добивають до Перекопського перешийку у Криму; і те, що частина звільнених військ і з українського, і з російського боку вирушила на Донбас, оскільки саме там путін зосередив найбільші зусилля із захоплення нових територій; і те, що наступний наступ ЗСУ може відбутись на Запоріжжі. Утім, є й кілька доволі нових тез. Перша ― військовий радник українців, британський полковник Глен Грант переконаний, що якщо на лівобережній Херсонщині висадиться навіть невеликий контингент ЗСУ, окупаційні війська відійдуть далі на південь і схід. Друга ― що атаки українців на Кінбурнську косу здійснюються для того, щоб убезпечити торгове судноплавство (вочевидь, у районі Дніпро-Бузького і Березанського лиманів). Третя нова теза ― це свіжі заяви голови Обʼєднаного комітету начальників штабів США Марка Міллі. Іще два тижні тому він сказав, що зараз хороша можливість для України сісти за стіл переговорів і шукати компроміс із росією ― і ця заява викликала бурхливу реакцію як в Україні, так й у США. Зараз Міллі говорить дещо інші речі. «Я думаю, українці мають продовжувати тиснути на росіян настільки сильно, наскільки вони можуть. Очевидно, що воля до боротьби в росіян не йде в жодне порівняння з українською», ― цитує його WSJ. Також Міллі високо оцінив боротьбу українців під Бахмутом: завдяки вправній тактиці вони успішно стримують там наступ численних російських військ. Четверта теза матеріалу стосується Криму: у виданні відзначають, що півострів цілком може стати наступною головною ціллю українців. Головні аргументи на її користь ― логістичні проблеми Криму, особливо після пошкодження Кримського мосту, а також те, що на півострові немає потужного російського контингенту. Кинувши основні сили на захоплення (а тепер утримання) Херсонщини, Запоріжжя і Донбасу, росія лишила у Криму переважно строковиків і мобілізованих ― фактично, зараз це найгірше захищений росіянами регіон з усіх ними захоплених. І вибити їх із півострова можна, як запевняють видання у британському Королівському інституті обʼєднаних служб (RUSI) так само, як ЗСУ зробили це на правобережній Херсонщині ― нищачи логістику та військові бази росіян. Чи будуть США опиратись цьому? Офіційно, завершує матеріал WSJ, американці визнають Україну в її кордонах 1991 року і запевняють, що лише Києву вирішувати, яка ціль у війні буде наступною.
Численними запевненнями України в підтримці, зокрема і зброєю, сповнений репортаж Politico з безпекового форуму, який завершився в канадському Галіфаксі. «Шлях до захисту світової демократії просто зараз пролягає через зброю і підтримку України у війні з росією, а не через розмови», ― з цього твердження, яким можна підсумувати зустріч у Канаді впливових світових політиків, починається матеріал. Про належне забезпечення зброєю говорив і міністр оборони США Ллойд Остін, який заявив, що результат війни в Україні визначить напрям розвитку безпекової ситуації у світі в цьому столітті, і керівниця Міністерства оборони Нідерландів Кайса Оллонген, яка запевнила, що «в цій війні воюють українці, але це також і наша війна, бо вона матиме чіткий вплив на наше майбутнє». Представник Конгресу США запевнив, що підтримка України й надалі лишатиметься двопартійною, міністр оборони Польщі Раймунд Андрейчак згадав, що «якщо ми програємо в Україні, ми втратимо також і білорусь… А також не будемо готові до «місії номер два», якою є Китай». Politico відзначає, що тези, які звучали на цьогорічному заході, істотно відрізнялися від слів на форумі в Галіфаксі рік тому. Тоді світ оговтувався від стрімкого і невдалого згортання американської місії в Афганістані та був повен насторожених заяв щодо зростання агресивних настроїв у Китаї. Тепер же всі розмови були про дію та про Україну. Причому союзники Києва все активніше говорять не лише про збройну підтримку, але й про гроші на повоєнну розбудову України ― щоб країна могла зразково швидко відновитися після російської навали.
Американський громадський мовник NPR опублікував масштабний та дбайливо ілюстрований матеріал про те, як росія сподівається послабити волю українців до опору завдяки холодній зимі, а Україна готується до нових викликів. Стаття описує ситуацію на прикладі Ізюму, де мешканці у спробі зігрітись затуляють, чим можуть, розбиті вікна й ходять одразу в кількох теплих кофтах і штанах. Місцеві старенькі вкриваються ковдрами з гуманітарної допомоги та намагаються підлаштуватися під регулярні відключення електрики, щоб приготувати їжу. Що вони робитимуть, якщо електрика зникне повністю? «Певно, палитиму книжки [з домашньої бібліотеки]», — уперто відповіла одна зі співрозмовниць журналістів. Українські енергетики намагаються якнайшвидше відремонтувати пошкоджені російськими обстрілами енергорозподільчі потужності, однак визнають, що в разі подальших обстрілів відключення в деяких регіонах може бути повним. Однак і на такий випадок в України є план, ідеться в матеріалі. Держава забезпечила організовану вирубку лісу для відправлення дров у регіони України з найвищим ризиком відключень електрики й опалення. У першу чергу йдеться про нещодавно звільнені території: там через воєнні дії чи умисну диверсію росіян можливості подавати електрику та гріти приміщення суттєво обмежені. Тому, наприклад, із Житомирщини на Харківщину та Херсонщину їдуть дрова. Цим питанням займаються не лише у владі, але й волонтери. Зокрема, NPR розповідає про ізюмця, який до війни був письменником, а зараз організовує місцевих, щоб ті в навколишніх лісах рубали дерева для містян. Нерідко ці ліси повні використаних і ще цілих снарядів. Однак лісорубів це не зупиняє. «Страшніше померти від холоду», ― запевнив видання один із них.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]