«Війна майбутнього ― це якомога більше дронів і якомога менше людей», ― цитує українського міністра цифрової трансформації Михайла Федорова The New York Times у статті про те, як Україна стала тестовим майданчиком для новітніх зразків озброєння. При цьому йдеться не лише про те, що стріляє, але й про, наприклад, розроблену спільно з НАТО інформаційну систему «Дельта», яка систематизує інформацію про місцезнаходження ворожої техніки. «Дельта» відчутно допомогла ЗСУ ще в лютому та березні, коли завдяки її даним українські війська трощили безкінечні колони важкої техніки рф довкола Києва. Також система допомогла під час недавнього наступу на Херсонщині. Узагалі, у деякі дні «Дельта» показувала точне місцезнаходження майже тисячі російських цілей ― і ЗСУ знищували приблизно 300 з них на добу. Інший приклад новітньої зброї ― морські дрони, які, маючи відносно невисоку ціну, виявились небезпечними навіть для флагманів, не кажучи про решту кораблів. Також добре показала себе литовська антидронова рушниця Sky Wiper, яку розробили лише два роки тому і вперше активно (й успішно) застосували саме в російсько-українській війні. Чудовий результат зі стовідсотковим влученням у ціль демонструє й новітня німецька протиракетна система IRIS-T ― зараз в Україні використовують зразки, яких сама Німеччина ще навіть не має на озброєнні. Один із висновків, який вже можна зробити щодо цієї війни: усе назване озброєння чи його аналоги тепер активно розроблятимуть і закуповуватимуть.
Великий матеріал про те, як із початком війни змінилась Україна, опублікував американський глянець Rolling Stone. Журналіст Мак Вільям Бішоп розповідає про випадкових цивільних, які розповідали йому про жахіття побаченого, про батьків з окупованих територій, чиї діти служать у війську чи допомагають боротися з росіянами ― і тому не розкривають свої особи. І про темні міста як результат недавніх атак рф по українській інфраструктурі. «Це все та ж Україна, ― пише журналіст. ― І всі розуміють, що російські атаки на трансформатори не змусять українців здатися. Але також ясно, що легко людям тут не буде ― і найскладніші часи, можливо, прийдуть із холодами». Через російський напад змінилися навіть мрії українських дітей, зазначає Бішоп. Якщо раніше син українського друга журналіста Микити мріяв про футбол, то тепер він мріє про ручні гранати, за допомогою яких убиватиме російських солдатів.
Про спроби республіканців ставити палиці в колеса у справі американської допомоги Україні пише Axios. Завдяки нещодавнім виборам у наступному скликанні Конгресу республіканці матимуть більший вплив, ніж сьогодні. І, можливо, більше впливу матиме та частина республіканців, яка опонує активній допомозі американського уряду Україні. У розпорядженні Axios опинилися кілька листів від консервативних груп Республіканської партії до керівництва американського парламенту, в яких вони закликають ухвалювати рішення про допомогу Україні наступного року ― після того, як почне працювати нове скликання Конгресу. «Будь-який пакет допомоги Україні треба ґрунтовно обговорити, перевірити та вже тоді проголосувати», ― пишуть вони. Річ у тім, що попереднє скликання Конгресу, в якому більше депутатів від Демократичної партії, продовжує свою останню сесію. Її в американській політиці називають «кульгавою качкою»: усі розуміють, що скоро влада зміниться, а ухвалені на цій сесії довгострокові рішення невдовзі можуть скасувати. Тож зазвичай у період «кульгавої качки» парламентарі вирішують досі не закриті дрібні питання. Цього ж разу Білий дім хоче, щоб парламент встиг ухвалити майже 40-мільярдний пакет допомоги Києву, гарантувавши Україні підтримку в наступному році, попри бажання частини республіканців.
Про очікуваний удар українців по російських позиціях із боку Запоріжжя пише Forbes. Це, на думку оглядача видання Девіда Екса, було б логічніше за, наприклад, спробу наступати на лівобережній Херсонщині через Дніпро. Широка річка раніше була проблемою росіян, а тепер вона їх захищає. Якщо ЗСУ спробують перетнути Дніпро, то можуть зазнати значних втрат і, зрештою, невдачі, припускає Екс, наводячи як приклад складну та тривалу боротьбу за значно вужчий Інгулець на правобережжі Херсонщини. Тому найкращим способом наступати далі був би «хук лівою» в напрямку Мелітополя, що розбило б російське угруповання на дві частини та знищило б кілька важливих магістралей постачання гарматного мʼяса та зброї. Це чудово розуміють і самі росіяни, які почали готуватись до ймовірного українського наступу на Запоріжжі ще влітку, наповнюючи окуповану частину області розконсервованими застарілими танками. Утім, маючи кілька сотень сучасних танків, росіян звідти можна буде вибити, сподівається Екс. Найкращі та найдосвідченіші українські угруповання ― 92 та 93 механізовані бригади, а також 128 гірська бригада ― залучені на східній та південній ділянках фронту. Можливо, на Запоріжжі Україна задіє також 5 і 14 танкові бригади, які на папері існують, але в боях себе ще не проявили. Екс сподівається, ці частини насправді боєздатні, і вже взимку лінія фронту на Запоріжжі зазнає значних змін.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]