Про шість можливих сценаріїв розвитку російсько-української війни пише Insider. Хоча наразі рано говорити про завершення війни, а експерти вважають, що путін не зупиниться до перемоги, видання описує:
- Припинення вогню. Якщо бої зайдуть у глухий кут, росія та Україна можуть домовитися про тимчасове перемирʼя. Такий сценарій відбувся між першою та другою чеченськими війнами. Директор Центру стратегічних та міжнародних досліджень Сет Джонс вважає, що за такого сценарію путін сподіватиметься на втрату інтересу до України з боку союзників під час перемирʼя.
- Мирна угода. Цей варіант розвитку подій можливий, лише якщо путін отримає щось, що зможе вважати перемогою ― наприклад, частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
- Перемога рф. Оскільки Україна продемонструвала здатність зупинити просування росіян, цей сценарій є малоймовірним. Для росії перемога може виглядати радше як мирна угода, яка віддасть їй більше територій, ніж та мала до 24 лютого.
- Перемога України. Навряд чи путін повністю виведе війська із захоплених територій, тому повний відступ рф можливий, лише якщо путін помре або його буде усунуто.
- Довготривала війна. Деякі війни можуть тривати роками без припинення вогню, каже Джонс. Зараз є ознаки того, що фронт буде заморожено на зиму, а активні бойові дії поновляться навесні. Однак скільки війна триватиме після цього ― невідомо.
- Ядерна війна та/або втручання НАТО. Вірогідність застосування росією ядерної зброї невисока, адже для путіна цей крок нестиме більше ризиків, ніж здобутків. Досі невідомо, що могло б переконати НАТО вступити у конфлікт, адже це може спричинити світову війну.
Російсько-українська війна може стати поштовхом для розвитку зеленої енергетики, пише в есеї на The Economist виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол. Він вважає, що спричинена росією енергетична криза в довгостроковій перспективі змінить енергополітику у всьому світі. Дані МЕА свідчать, що чимало країн вже почали більше вкладати в технології чистої енергії. Економічні аргументи виявилися переконливішими за кліматичні: наразі сонячна та вітрова електростанції є найдешевшими енергетичними установками в більшості країн, пише Бірол. Звичайно, аргументи безпеки також важливі, адже світ побачив згубні наслідки енергетичної залежності від рф. Агентство прогнозує, що до 2050 року частка викопного палива в світовій енергетиці впаде з 80 до 60 відсотків, та й цього не буде достатньо, щоб уникнути наслідків кліматичних змін. Серед інших проблем, які вбачає Бірол, є ризик розриву довкола енергетики та клімату між розвиненими економіками та країнами, що розвиваються. Щоб не допустити цього, Бірол пропонує три основних кроки: по-перше, переконатися, що всі усвідомлюють відповідальність росії за енергетичну кризу. По-друге, більш розвинені країни мають допомогти країнам, що розвиваються, нарощувати технології чистої енергії. По-третє, багаті країни мають виконати зобовʼязання перед біднішими державами щодо кліматичного фінансування.
Про можливу роль Індії в досягненні миру в Україні пише The New York Times. Індія прагне більшого геополітичного впливу та має робочі взаємини як із росією, так і з Заходом. Зокрема, країна зіграла важливу роль в «зерновій угоді», допомігши «продати» цей план росії. Індійські урядовці вже обговорюють можливу роль держави в миротворчих зусиллях, коли для них буде простір. За джерелами видання в уряді Індії, раніше цього року французький президент Емманюель Макрон пропонував ідею проведення переговорів із залученням лідера Індії Нарендри Моді. Директор Центру азійських досліджень Джефф Смітт також вважає, що Індія була б сильним кандидатом для посередництва в потенційних перемовинах у ролі третьої сторони. Для Індії це означало б посилення впливовості на світовій арені й навіть наближення до постійного місця в Раді Безпеки ООН, пише видання.
Репортаж із гавані під Стамбулом, де експерти з ООН, Туреччини, України та росії оглядають кораблі з українським збіжжям, опублікувало видання NPR. Тут, у Мармуровому морі, інспекції переважно перевіряють, чи справді у вантажі лише зерно або зернові продукти. З міркувань безпеки кореспондентам видання не дали сфотографувати чи назвати українських та російських фахівців, які беруть участь у перевірках. Як пояснює NPR, «це може роздратувати радикально налаштовані частини суспільства обох країн, які обурені самим лише фактом, що десь Україна з росією мають співпрацювати». Журналісти побували під час інспекції на кораблі «Царевич», відзначивши, що перевірка за участі українських та російських фахівців проходила в атмосфері «професіоналізму». У дні, коли росія вийшла із «зернової угоди» через удари по своїх військових кораблях у Чорному морі, інспекції обох країн не працювали й усю роботу виконували інспектори від Туреччини й ООН, через що потік вантажів сповільнився. Зараз він відновився, однак дія угоди спливає 19 листопада, і чи продовжить росія в ній участь, наразі невідомо.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]