Українські успіхи на фронті стають занадто небезпечними, і якщо США не хочуть більших проблем з ескалацією війни, то мають всадовити Київ та москву за стіл переговорів. Така основна теза колонки в The New York Times Чарльза Купчана, професора міжнародних справ Джорджтаунського університету. Купчан натякає, що Захід занадто безтурботний щодо поставок Україні зброї ― адже українські війська завдають росіянам болючих, а часом і дуже дошкульних ударів. Іноді дратуючи кремль ― наприклад, убивством доньки ідеолога «русского мира» олександра дугіна дарʼї, руйнуванням Кримського мосту чи недавньою атакою на кораблі чф рф у Севастополі. Купчан чомусь упевнений, що за всіма трьома атаками стоїть Україна. І продовжує за такою логікою: так, Кримський міст є легальною військовою ціллю, адже росіяни переправляли ним зброю, однак він дуже цінний для путіна і наслідком стали обстріли українських міст. Отже, якщо США не зважуються на повноцінну військову участь у конфлікті ― настав час згортати його, інакше повоювати американцям доведеться, підсумовує Купчан. І пропонує наступну дипломатичну розвʼязку: росія звільняє всі території, окуповані після вторгнення 24 лютого, Україна декларує свій нейтральний статус і облишає спроби приєднатись до НАТО ― «адже хоч це й оборонний альянс, небажання присутності такої військової моці вздовж тисячокілометрового кордону України з росією можна зрозуміти». Примітно, що Купчан до війни опонував тому, щоб Захід постачав Україні зброю, так і не визнавши потім своїх помилок.
Пояснити іноземцям, що таке Україна, спробувала в колонці ― знов на The New York Times ― директорка Українського інституту в Лондоні, історикиня Олеся Хромейчук. На її думку, до початку повномасштабної війни більшість іноземців якщо й чули щось про Україну, то це були наречені за листуванням та лисі гопники, які почувалися хазяйвами на території розміром з величезний «Чорнобиль». Іноземці, які тоді приїжджали в Україну і могли дізнатись більше, зізнавалися Хромейчук, що «це та ж росія, тільки без усього лайна». Тепер же, після початку війни, Україна для світу ― земля відважних бійців, модерні козаки, ідеальний аутсайдер, який успішно бореться зі значно сильнішим ворогом. І зараз Україна ― це не дуже зрозуміло що, але точно не росія. За словами авторки, і перший, і другий образи ― карикатурні та міцно повʼязані з росією, тоді як українські історія, культура і спосіб життя самобутні та мають розглядатися без будь-якої згадки про москву. Цей факт дуже болючий для росії, пише Хромейчук, і саме тому путін почав цю війну. Він далеко не перший російський правитель, який намагається зброєю довести, що України не існує. Але й за значно гірших умов український народ демонстрував стійкий опір і неймовірну здатність до виживання, що нищить будь-які аргументи росіян про «штучність» України як держави.
«Будь-який студент історичного факультету, оглянувши події 2022-го, матиме стійке відчуття дежавю. Те, що відбувається у світі зараз, дуже нагадує події столітньої давності, що сталися напередодні Першої світової війни. Тоді була держава, яку називали «європейським хворим», ― Туреччина. Вона втрачала вплив довкола себе ― так, як зараз росія. Також на початку 1910-х міцнішав новий гравець ― Німеччина. Так, як зараз міцнішає Китай. Тоді Туреччина уклала союз із Німеччиною. Так, як зараз росія шукає підтримки Китаю». Так починається колонка індійського військового історика Аніла Атале в місцевому виданні Rediff. А закінчується вона висновком: миротворцем і посередником у російсько-українській війні має стати Індія. Як він до цього дійшов? Спершу він порівняв нинішній конфлікт з арабо-ізраїльськими війнами, коли арабські країни були проксі срср, а Ізраїль діяв за допомоги США (як зараз Україна). І хоча обидві сторони тоді мали чимало свободи у своїх діях, усе ж це було змагання головних сил світу. Потім Атале звернув увагу, що місце ослаблої росії в регіоні зможуть зайняти Китай, Іран чи Туреччина. Усім їм вигідне виснаження кремля. Китай може зайняти місце росії буквально, забравши собі малонаселені східні землі рф ― і це «слон у кімнаті, де присутні вдають, ніби його не бачать». Чи вигідне посилення цих гравців Заходу? А воно станеться, якщо росія програє зараз чи буде зруйнована внаслідок ядерної війни. Тому зараз, допоки ще невідомо, хто ж переможе в російсько-українській війні, відчинене вікно можливостей для дипломатії. Й Індія, яка нещодавно витіснила Британію з пʼятого місця в переліку найбільших економік світу, може взяти на себе цю роль, запевняє історик. І таким чином утвердитися як велика регіональна сила ― дружня і до східних, і до західних країн.
Час великих штурмових літаків завершується, пише The Economist, відштовхуючись від результатів їх використання в цій війні. Свого часу ці літаки використовували для бомбардування міст чи прикриття наземних військ ― у СРСР для таких цілей випускали Іл-2 чи Су-25. Щоб ефективно виконувати ці задачі, вони мали літати доволі низько і повільно. Для захисту їх оснащують, зокрема, броньованим знизу корпусом. Утім, зараз цього недостатньо: такі літаки легко збивають, наприклад, переносні ЗРК на кшталт Stinger. Лише підтверджені втрати російських штурмовиків Су-25 ― 23 літаки, що становить третину від загальних втрат повітряних військ окупанта в цій війні. З іншого боку, функцію штурмовиків успішно перебирають на себе дрони та крилаті ракети. А використання літаків за наявності сучасних ПЗРК виправдане лише з великих відстаней, робить висновок видання.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]