The Guardian спільно з Voxeurope публікує серію есеїв про вплив російського вторгнення в Україну на країни пострадянського блоку та їхніх сусідів. Наразі видання вже опублікувало три есеї ― про Грузію, Фінляндію та Сербію.
- Давіт Габунія, грузинський драматург і прозаїк, пише про прірву між суспільними настроями у своїй країні та її проросійським урядом. Повномасштабне вторгнення росії в Україну лише підкреслило, що росіяни продовжують ставитися до Грузії, як до колонії ― місця для відпочинку, де всі говорять російською з кумедним акцентом. Габунія також вважає небезпечним приплив великої кількості росіян ― адже досвід показує, що кремль може використати російськомовну діаспору як привід для чергового вторгнення.
- Роза Ліксом, фінська художниця й письменниця, навчалась і багато часу провела в росії в 1980―1990-х роках. Ліксом наголошує на тісних звʼязках між Фінляндією та росією ― економічних, культурних та наукових. Розрив цих звʼязків Ліксом вважає надмірним, адже він шкодить бізнесу, творчості та довкіллю. Особливо художниця непокоїться через заявку Фінляндії про вступ до НАТО, вона не вважає, що Альянс сприятиме миру. Ліксом вважає, що лише зближення між росією, Україною та Заходом врешті-решт призведе до миру.
- Про культ путіна в Сербії пише поет Томіслав Маркович, який присвятив свій есей викривленому зображенню подій в Україні та проросійським мітингам у Белграді. Маркович вважає дуже небезпечними спроби президента Сербії Александра Вучича тримати нейтралітет. Спроби утримати прихильність кремля, можливо, викликані сподіваннями на підтримку імперії у відновленні «великої Сербії», пише Маркович. Сербські медіа поширюють кремлівську пропаганду та сприяють історичному ревізіонізму, згідно з яким серби були жертвами в Боснійській війні, а геноцид у Сребрениці є постановкою. У такій парадигмі легко повірити в те, що і кадри з Бучі також інсценовані, а вихваляти путіна здається не менш природним, ніж прославляти Слободана Мілошевича чи Ратко Младича.
Про сповільнення російської економіки пише The Wall Street Journal. Хоча підвищення цін на енергоносії помʼякшили наслідки повномасштабного вторгнення в Україну для економіки рф, у довгостроковій перспективі на росію чекає значна рецесія, пише видання. За прогнозами центробанку рф, зниження ВВП цього року буде меншим, ніж очікувалося ― але й таке зниження буде найбільшим з-поміж країн «Великої двадцятки». Сповільнення світової економіки та, відповідно, попиту на енергоносії разом із вжитими проти рф санкціями призведуть до того, що наступного року виробництво в росії впаде ще більше, ніж цьогоріч. Іще одним чинником, який негативно впливає на економіку, є масові мобілізація та міграція, що спричиняють дефіцит кадрів на ринку праці. У звіті Міжнародного енергетичного агентства йдеться, що росія ніколи не зможе повернутися до тих обсягів експорту викопного палива, які вона мала до 24 лютого 2022 року. А до 2030 року, як зазначено у звіті, частка росії у світовому експорті нафти та газу може скоротитися вдвічі.
The Los Angeles Times пише про відчайдушні спроби росії захопити Бахмут. Бойові дії навколо міста свідчать про наміри путіна досягти видимих результатів в Україні після тижнів невдач. Водночас, якби росія захопила Бахмут, їй вдалося б розірвати лінії постачання ЗСУ та відкрити шлях до підконтрольних Україні Краматорська й Словʼянська. Артилерійський обстріл Бахмуту триває вже п’ять місяців, пише видання, наземний наступ, імовірно, очолюють найманці з «ПВК Вагнера». Втім, за словами науковця Королівського інституту обʼєднаних служб Семюеля Рамані, «вагнерівці» ефективні лише в тероризуванні місцевих цивільних, але набагато менш вправні в наступі й утриманні територій. Наслідок очевидний: 90% населення міста залишили його, решта лишаються без електрики та води.
- Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected].