Російський напад на Україну не наблизив, а відсунув у часі можливе вторгнення Китаю в Тайвань, пише Foreign Policy. Причина цього ― невдачі росіян на фронті. Війна показала, що розрекламована російська армія послуговується застарілою технікою, її «високоточні» снаряди не влучають у цілі, солдатам бракує харчів та амуніції ― і що далі, то стає гірше. У Пекіні розуміють, що стан китайської армії не гайкращий. І, на відміну від показної бравади путіна чи шойгу, китайські воєначальники воліють залишатися надміру обережними, щоб у разі військових операцій не осоромити ні себе, ні Китай. Тож тепер у Китаї перевіряють стан власної армії ― від ситуації з оснащенням до реальних можливостей озброєння. Утім, зазначають у FP, одну з найбільших проблем як російської, так і китайської армії простою ревізією та виділенням додаткового бюджету не вирішити. Серйозною вадою в сучасних умовах став стиль управління армією в цих країнах: йому властива сувора вертикаль і мінімум свободи на низовому рівні. Як показує досвід української армії, свобода дій командирів середньої та нижньої ланок часто добре себе показує ― невеликі мобільні українські підрозділи легко завдають болючих укусів неповороткому російському війську. Змінити стиль командування за місяць або й за рік не вийде, адже він є наслідком моделі функціонування суспільства, зазначають у виданні.
Про те, як американці розробляли механізм санкцій та як переконували європейців долучитися до фінансових обмежень проти росії, пише The New Yorker. У розлогому матеріалі видання описує роботу невеликої групи фінансових аналітиків під керівництвом Адевейла Адеємо, заступника міністра фінансів США. Іще навесні 2021-го, коли путін почав звозити війська до українського кордону, американські чиновники приїхали до Брюсселю, щоб «звірити годинники» й дізнатись, як може спрацювати механізм фінансових санкцій проти агресора. Застосовувати ці санкції планували не лише як покарання за агресію, аде й як попередження: мовляв, відчуйте, що на вас може чекати, якщо наважитеся втілити свої погрози. Спершу європейські колеги не виглядали готовими до співпраці, пише видання. Для зустрічей з американцями вони виділяли годину або дві, тоді як насправді заплановані до обговорення питання потребували кількох днів. Невдовзі зʼясувалося, що Європа дуже залежить від росії у питаннях енергетики. Протягом 2021 року група радників опрацьовувала питання, як цю залежність можна знизити, а тоді ― на які саме компанії та яких саме людей з росії накладати санкції. З американського боку цим процесом керувала Елізабет Розенберг, підлегла Адеємо. Вона часто навідувалася до Брюсселю, кооперуючись із аналітиками країн Європейського Союзу. Треба було зʼясувати, яка країна що може заблокувати та наскільки ефективним буде цей удар по російській економіці. Повертаючись до Вашингтону, Розенберг передавала дані департаменту розвідки Міністерства фінансів США ― єдиному такому підрозділу у фінансових міністерствах світу. Під час чергового візиту до департаменту о 10-й вечора Розенберг повідомили, що путін увів війська в Україну. Почалася війна. Наступного ж дня було активовано перший пакет санкцій. Чи ефективними виявилися ці заходи? У перший місяць після вторгнення російська економіка увійшла в піке, однак потім оговталась. Схоже, путін не має наміру припиняти кровожерливу кампанію, хоч і загрузає у війні все більше. Європейські та американські бізнеси потерпають від інфляції та високих цін на пальне. Також страждають цивільні росіяни ― адже санкції у підсумку означають нижчі доходи, гірше харчування та здоровʼя зокрема й тих людей, які не підтримують війну. Однак економісти, з якими поспілкувався The New Yorker, запевняють, що це нешвидка історія, а перші результати вже є: так, через брак комплектуючих у росії зупинилися два танкові заводи, кремль загалом не може поповнювати запаси своєї «високотехнологічної» зброї. І так, росія досі заробляє на нафті й газі, однак прибутки йдуть не на фінансування війни, а на підтримку курсу рубля. «І це саме те, чого ми хотіли, ― каже Адеємо. ― Щоб вони проїдали свій ресурс, намагаючись хоч якось втримати внутрішній ринок».
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]