Кілька видань останніми днями писали про особливості іранських дронів Shahed-136 і небезпеку, яку вони несуть, а також про їхні слабкі місця. The Economist теж опублікували великий матеріал на цю тему. На новому етапі війни в Україні, що стартував із масових атак на цивільну інфраструктуру 10 жовтня, росіяни хочуть деморалізувати населення та посіяти терор, ідеться у статті. Хоча ці дії поки не приносять особливих здобутків росії, а ЗСУ продовжує контрнаступ на півдні та сході, іранські безпілотники все ж несуть загрозу. Shahed-136, що отримав прізвиська «мопед» і «пердун» через характерне звучання, зібрано з доступних на ринку деталей, і по суті це літаюча бомба, пише видання. Особливостями дрона є те, що він маленький і дешевий ― тому такі безпілотники можна використовувати великими партіями з кількох напрямків, протидіючи таким чином ППО. Маленька боєголовка Shahed-136 важить приблизно 50 кілограмів і не здатна знищити електростанцію, тому росіяни цілять по підстанціях, що в підсумку завдає шкоди електромережам. Щоб ефективно перешкоджати безпілотникам, потрібно покращити інтеграцію наявних радарів із ракетами, вважає колишній командувач НАТО Філіп Брідлав. Мобільний зенітно-ракетний комплекс Stinger легко зібʼє Shahed-136, але йому потрібне краще наведення, ніж очі стрільця. Хоча подібна інтеграція є складним завданням, пише The Economist, Україна, вочевидь, стане тестовим майданчиком і для такої задачі.
Про дії, яких Захід може вжити, щоб тримати білорусь та лукашенка подалі від війни в Україні, в есеї на National Review пише військовий експерт Сет Кропсі. Загроза більшого залучення білорусі до війни в Україні зростає, і хоча збройні сили лукашенка досить слабкі, їхня активна участь у війні сприятиме ескалації та загрозі прямого конфлікту між НАТО і рф, вважає Кропсі. Білоруський диктатор уже надає путіну підтримку, дозволяючи російській армії використовувати свої території та склади. Він розуміє, що подальша інтеграція з рф неодмінно означатиме повне поглинання його країни, та попри спроби мінська балансувати між росією та заходом, путіну вдається делалі глибше втягувати білорусь у свою орбіту. США і НАТО мають серйозно поставитися до загрози залучити армію білорусі у війну та діяти на випередження. Кропсі пропонує два елементи цієї стратегії. По-перше, Захід має дати білорусі чітке дипломатичне попередження про військову відповідь НАТО в разі її прямого втручання у війну. По-друге, білорусі треба запропонувати можливість «відступу» ― відмовитися від підтримки путіна і взамін отримати від Заходу захист, міркує Кропсі.
The New York Times пише про перспективи російсько-української війни. Джерела в американській розвідці кажуть, що ЗСУ мають усі шанси досягти успіхів на півдні та сході протягом наступних шести тижнів. Окремі підрозділи сил рф під українським натиском можуть розвалитися, що дозволить Україні відновити контроль на Херсоном і містами на Донбасі, пише видання. Загалом же бойові дії, імовірно, триватимуть ще принаймні кілька місяців, хоча більш точних прогнозів американські та українські посадовці не дають. Важливими чинниками, які вплинуть на перебіг подій, є погодні умови взимку, готовність путіна до ескалації та випробування єдності Заходу високими цінами і мінусовими температурами. Серед переваг, які наразі має Україна, Мейсон Кларк з Інституту дослідження війни зазначає можливість обирати цілі для атак, адже ініціатива зараз на боці ЗСУ. Ризиком він називає надмірно розтягнуті шляхи постачання української армії. Перспективною ціллю деякі американські посадовці вважають трасу 66 на Луганщині, яку росія використовує для забезпечення окупантів. Попри численні проблеми в армії рф, вона також має сильні сторони: додаткові мобілізовані сили та здатність поглинати бойові втрати серед особового складу і техніки. Україна навряд чи зможе повністю розбити російські війська найближчим часом, вважає Кларк, однак динаміка війни може змінитися навесні. Утім, навіть якщо росія не досягне поставлених цілей, це не означатиме готовність путіна прийняти поразку.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected].