«Російська» проблема у Грузії та зміни в риториці Ізраїлю через іранські дрони. Огляд статей провідних видань світу про війну в Україні 19 жовтня

Автор:
Саша Свердлова
Дата:

Кореспондент Politico Дато Парулава із Тбілісі пише про проблему росіян у Грузії. Тепер російську мову на вулицях Тбілісі чути скрізь, але грузини з цього приводу не надто схвильовані, пише журналіст. Більшість памʼятають вторгнення росії у 2008 році та вважають, що багато росіян, які прибувають із рф, усе одно пасивно підтримують війну в Україні. Кореспондент поговорив із засновником бару «Дедена» Дато Лапаурі, в якому діють «візи» для росіян. Щоб отримати «візу» на вхід, росіяни мають підтвердити, що не голосували за путіна, що росія окуповує території Грузії, що Крим ― це Україна, а також погодитися з гаслом «Слава Україні!». Лапаурі каже, що ідея запровадити «візи» спала йому на думку тому, що багато громадян рф поводилися агресивно, вимагали обслуговувати їх російською мовою та приймати оплату в рублях. Введення нового правила дозволило відсіяти таку аудиторію, але натомість заклад почав отримувати повідомлення з погрозами та звинуваченнями. Крім політичних проблем, росіяни «привезли» грузинам і економічні складнощі, пише видання. За даними дослідницької організації IDFI, у росіян понад 60 тисяч банківських рахунків у Грузії. Підвищення попиту призвело до збільшення цін на оренду житла та продукти, а позитивний ефект економічного зростання буде нетривалим, вважає голова IDFI. За даними соціологічного дослідження, 66% грузинів підтримують ідею ввести візовий режим із росією, однак уряд Грузії перебуває під впливом кремля і відмовляється критикувати росію. Парулава поговорив також із кількома росіянами у Грузії, які вважають, що не можна звинувачувати громадян рф у діях режиму, бо вони живуть в умовах диктатури.

Associated Press пишуть, що Ізраїлю дедалі складніше утримувати «збалансовану» позицію щодо рф через використання росією в Україні іранських дронів. До цього часу Тель-Авів надавав Києву лише гуманітарну допомогу і відмовляв у системах ППО та іншій військовій підтримці. Крім цього, Ізраїль із початку повномасштабного вторгнення підтримував давні робочі відносини з рф і не запроваджував санкції. Проте ситуація починає змінюватися, пише видання. У понеділок міністр зі справ діаспори Нахман Шай затвітив заклик надати Україні військову допомогу, зокрема згадавши оборонні потужності, здатні захистити цивільне населення. У відповідь дмитро мєдвєдєв твітнув, що це стане кінцем відносин Ізраїлю з рф. Після цього ізраїльський міністр оборони заявив, що позиція щодо росії не зміниться, а премʼєр-міністр вирішив не коментувати ситуацію. У липні російський суд закрив офіс Єврейської агенції в рф, а тепер ще й Іран за допомогою рф тестує зброю, яку може використати проти Єрусалиму. Колишній очільник військової розвідки Ізраїлю вважає, що знання країни про іранську зброю та технології, які дозволяють протидіяти їй, можуть стати у пригоді Україні.

Про перспективи та виклики залучення великих технологічних бізнесів у військову допомогу на прикладі України в есеї на Foreign Affairs пишуть експертки з оборони та технологій Крістін Фокс і Емелія Пробаско. З початку повномасштабного вторгнення бізнеси Кремнієвої долини надали Україні допомогу зі спостереженням, розвідкою, кіберзахистом тощо. Видання наводить як перелік таких компаній, так і приклади їхньої допомоги Україні. Ця допомога надавалася незалежно від уряду США, рішення щодо неї приймали бізнеси. Мотивацією для них слугували як ринкові, так і емоційні фактори: для багатьох допомога Україні давала сигнал адміністрації Байдена про готовність до співпраці та водночас дозволяла покращити імідж в очах громадськості. Активне залучення технологічних компаній викликало справедливе суспільне схвалення, проте уряд США має зʼясувати, як співпрацювати з бізнесами для координації їхніх зусиль і запобігання шкоді, йдеться у статті. Завдяки такій співпраці з великими технологічними компаніями уряд матиме більше інформації про можливі загрозі з боку подібних бізнесів противнка. Але можливі й численні проблеми ― наприклад, ситуація, що склалася з Ілоном Маском і Starlink. У цьому випадку Україна виявилась залежною від технології SpaceX, а отже, і від Ілона Маска. Частково його рішення, зокрема запит на фінансування від Пентагону, вмотивовані потребами бізнесу. Та інші рішення, наприклад, як і на яких саме територіях працюватиме покриття Starlink, імовірно, базуються на власній оцінці Маском ризиків ескалації з боку рф. Отже, події в Україні мають показати урядовцям, що технологічні компанії можуть принести багато користі, підтримуючи військові та безпекові операції, але для досягнення сталого ефекту владі треба будувати з ними тривалі стратегічні партнерства, резюмують авторки.

  • Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]