The New York Times опублікували матеріал про трьох жінок, які стали жертвами російського геноциду в Бучі. Людмила Щеглова, Оксана Сулима та Анна Нога ― троє із сотень жертв окупантів, які загинули цієї весни в місті, назву якого весь світ тепер знає через масові звірства російських солдатів. Репортери видання повернулися до Бучі, щоб дізнатися більше про трьох жінок і розповісти їхні історії життя та смерті. У них були дуже різні долі. Оксані було 34, вона жила в Києві та приїхала в Бучу навідати друзів. Анна мала 36 років і прожила в Бучі все життя, а 81-річна Людмила, росіянка за походженням, переїхала до Бучі пенсіонеркою. Оксану вбили 17 березня ― її, застрелену в голову, в самій лише шубі, знайшли в льоху для картоплі. Є свідчення, що вона була зґвалтована. Анну увʼязнили, коли вона виносила сміття. Сусіди кажуть, що з мішком на голові вона кричала «Слава Україні». Через тиждень її сусідка знайшла тіло. Обличчя було не впізнати ― так сильно воно було побите. Око Анни було прострелене. Людмилу Щеглову знайшли повішеною на дереві за кілька днів після відступу росіян із Бучі. Хоча поліція зафіксувала цей випадок як самогубство, близькі й сусіди Людмили в це не вірять. Напередодні сусідка чула, як Щеглова свариться з кимось, і бачила незнайомого чоловіка у дворі.
Урі Фрідман, автор The Atlantic, поговорив із кількома експертами про те, як саме відстежується підготовка до використання росією ядерної зброї проти України. Фрідман багато років пише про ядерні загрози та знає, як важливо відрізняти ознаки загрози від пустих погроз. Експерти, з якими поговорив Фрідман, поділилися думками щодо кроків, які можуть означати подальший розвиток ядерної загрози. По-перше, це конкретні ядерні погрози з боку кремля: наразі путін говорить про застосування ядерної зброї дуже обтічно. По-друге, тривожним дзвіночком може стати остаточний розгром російських військ та, як наслідок, загроза владі путіна вдома. Метью Кроніг, який працював у Міноборони США, вважає що путін може вдатися до ядерного удару як до останнього шансу змінити хід війни та утримати владу. Таким чином, інвестиції в допомогу Україні одночасно допомагають завершити війну та підвищують ризик ядерної ескалації, що є одним із основних парадоксів цієї війни, пише Фрідман. Третій знак ― виведення російської тактичної ядерної зброї зі сховищ. Досі близько двох тисяч одиниць тактичної ядерної зброї перебуває в приблизно 47 сховищах по всій росії, а системи запуску заховані в інших місцях. Завдяки супутникам та наземній розвідці США напевне зможуть дізнатися про те, що росія дістає боєголовки зі сховищ. Крім того, деякі експерти говорять, що путін і сам захоче показати процес підготовки, щоб посилити загрозу, довести, що він не блефує та переконатися у відсутності наслідків такого рішення. По-четверте, про серйозність загрози свідчитимуть перехоплені дані (інформація чи розмови) про підготовку до застосування ядерного озброєння. Якби росія готувала ядерку, то були б сліди, адже до підготовки логістики ядерної атаки мають бути залучені десятки тисяч російських солдатів. Хоча досі США й союзники вважають, що явних ознак намірів рф використати ядерну зброю немає, пише Фрідман, сам факт того, що путін програє війну, є тривожним дзвіночком, який переносить світ у «небезпечну зону».
Заступник головного редактора The Guardian Саймон Тісдолл закликає Захід вигнати російських дипломатів та відкликати своїх із Москви. Дипломатичні кроки щодо рф не працюють, пише видання ― варто лише згадати численні телефонні розмови французького президента Макрона з путіним чи голосування в ООН. Попри антивоєнний консенсус трьох чвертей країн світу, ракети все ще падають на українські міста, і немає жодних ознак готовності кремля до припинення війни. Причина проста, пише Тісдолл: путін цього не хоче. Отже російські дипломати лише прикривають тероризм та масові вбивства. Настав час визнати, що дипломатія провалилася, вважає Тісдолл, відкликати західних дипломатів з Москви та піддати остракізму російських посадовців на міжнародних майданчиках. Всі російські дипломати мають бути вислані, пише автор. Вони лише поширюють пропаганду та сприяють диверсантам і шпигунам, якими кишать російські посольства. Повна дипломатична ізоляція стала б приниженням для путіна, а також може зашкодити його стосункам з Індією та Китаєм. Зрештою, пише Тісдолл, режим путіна обов’язково впаде, але цим ми завдячуватимемо точно не дипломатії.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну й розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]