Про проблеми в довколакремлівських бізнес-елітах на тлі ескалації війни в Україні пише у The Washington Post авторка книжки «Людина путіна» Кетрін Белтон. Хоча нещодавні дії президента росії задовольнили його радикальних прибічників, інші люди в оточенні путіна виснажені й пригнічені, пише Белтон. Один із співрозмовників авторки каже, що старі резерви ракет у рф закінчуються, а виготовлення нових відбувається дуже повільно. Інше джерело порівнює поточну ситуацію з цугцвангом у шахах ― ситуацією, коли кожен хід гірший за попередній, але не рухатися неможливо. «Люди бачать, що майбутнього немає», ― каже інший співрозмовник Белтон. Щодо ймовірності використання тактичної ядерної зброї один московський бізнесмен говорить, що вона низька, бо це «останній козир» путіна, та й Китай, імовірно, виступить проти. Певно, путін все ще сподівається на виснаження Європи через енергетичну кризу, однак, за даними російських бізнесменів та економістів, санкції боляче бʼють по економіці рф. Надії перенаправити торгівлю із Заходу на Китай, Казахстан та Індію швидко розвінчуються, Казахстан почав блокувати вантажі в росію, а Китай призупиняє деякі поставки. Неспокійний настрій у кремлі може свідчити про наближення змін, та як і коли вони відбудуться, ніхто не знає.
The Economist опублікував аналіз допомоги Україні союзними країнами на основі підрахунків Кільського інституту світової економіки. За даними інституту, США надали Україні стільки фінансової та військової допомоги, що вся допомога європейських країн разом узята її не перевищує. Якщо поглянути на співвідношення допомоги Україні й розмірів ВВП країн-союзників, то найбільше витрачають країни Балтії, Польща та Чехія. До підрахунку включено як витрати на військову допомогу, так і гуманітарні вантажі, фінансові перекази, частку в зобовʼязаннях ЄС та орієнтовні витрати на біженців. Естонія та Латвія, наприклад, витратили на допомогу українцям близько 1% своїх ВВП. Частки Німеччини та Франції порівняно з їхніми ВВП мізерні ― 0,17% та 0,15% відповідно. Підрахувати ці витрати непросто, пише видання, адже необхідно визначити відмінність між публічними обіцянками та реально виконаними зобовʼязаннями, оцінити вартість військової допомоги тощо. Аналіз враховує період із 24 січня (за місяць до початку повномасштабного вторгнення) по 3 жовтня. Загалом, пише видання, Європа має взяти на себе більшу частку допомоги, що, зокрема, допоможе Америці продовжити виділяти Україні мільярди доларів.
Масовані атаки на Україну певним чином посилили здатність країни протистояти російському вторгненню, пише в есеї на The Atlantic професор стратегічних досліджень Філліпс ОʼБраєн. Цього тижня росія витратила на масовані бомбардування України шалені кошти ― адже одна передова ракета може коштувати понад $10 мільйонів. Через ці атаки українці навчилися адаптуватися до нової техніки та знаходити способи її знищення. Оскільки за цілі було обрано переважно цивільні обʼєкти, моральний дух українських захисників та захисниць лише зросте, а населення загалом буде менш сприйнятливе до ідеї переговорів із путіним. Зрештою, союзники України відповіли на атаки додатковою допомогою, включно з системами протиповітряної оборони, які так потрібні для захисту міст. Отже, підсумовує автор, ракетна кампанія рф може виглядати добре лише на російському телебаченні, та насправді в довгостроковій перспективі вона є помилкою для рф.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну й розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]