Американський дослідник Джеффрі Манкофф пише про зниження впливу росії в Євразії в есеї на War on the Rocks. Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в лютому дедалі більше держав вириваються з-під впливу постімперської влади росії, пише Манкофф. Поновлення бойових дій між Вірменією та Азербайджаном, а також між Киргизстаном і Таджикистаном свідчать про те, що москва втрачає там контроль. Усі наявні війська рф зайняті в Україні, а тому країна не може запропонувати підтримку своїм союзникам. Тож великі регіональні гравці на кшталт Туреччини та Китаю використовують ситуацію на свою користь, ідеться в есеї. Туреччина, зокрема, хоч і продовжує підтримувати Азербайджан, та все ж наполягає на нормалізації відносин з Вірменією та відкритті кордону. У перспективі це зменшить залежність Вірменії від рф та Ірану. Китай теж розширює присутність у Центральній Азії, зокрема для транзиту товарів в обхід підсанкційної росїі. Поява геополітичного плюралізму в регіоні в довгостроковій перспективі зміцнить економіки менших країни Євразії. Неліберальний вплив Китаю та Туреччини створює певні ризики, однак слабкість росії дає нові можливості й ліберальним гравцям Заходу, тому розвиток громадянського суспільства та інвестиції можуть позитивно вплинути на демократичний розвиток країн Центральної Азії, підсумовує Манкофф.
Politico пише про плани західних лідерів щодо росії, очільник якої стає дедалі менш передбачуваним. Імовірно, мета путіна ― виснажити підтримку Заходу та розпалити суперечки між союзниками України, перш ніж росія остаточно програє на полі бою. Колишній командувач військ США в Європі Бен Ходжес вважає, що ЗСУ досягли точки неповернення і впевнено йдуть до перемоги. Тому союзники мають зберігати спокій та продовжувати підтримку України, а НАТО ― бути готовим до будь-якого сценарію. Що путін може зробити далі? Серед можливих сценаріїв видання називає продовження масових бомбардувань цивільного населення та інфраструктури, що особливо небезпечно з наближенням зими. Про це свідчить, зокрема, призначення командувачем російських сил в Україні відомого своєю жорстокістю сергія суровікіна. По-друге, росія, ймовірно, продовжить потай нищити системи країн НАТО. Це можуть бути дії, подібні до нещодавньої атаки на «Північний потік» чи пошкоджень кабелів німецької залізниці. Такі «гібридні» напади можуть зрештою призвести до застосування пʼятої статті угоди НАТО, в якій ідеться, що напад на одного з союзників є нападом на всіх. Наразі, пише Politico, путін намагається виграти час, нехай навіть в обмін на тіла російських солдат. У відповідь на непередбачувані дії путіна, каже один анонімний високопоставлений чиновник ЄС, союзники мають запропонувати передбачувані відповіді.
Assosiated Press пише, що залучення білоруської армії навряд чи суттєво вплинуло б на війну в Україні. Чергові заяви лукашенка викликали побоювання, що він може втягнути армію білорусі через тиск із боку москви. Аналітики стверджують, що невеликі та малодосвідчені війська білорусі можуть допомогти армії рф перекрити деякі шляхи постачання зброї в Україну, але значно підвищити можливості росії на полі бою нездатні. Білоруська армія слабка і невмотивована, а лукашенко навряд захоче втягувати війська у війну. Білоруський аналітик Валерій Карбалевич каже, що еліта та населення країни не готові долучатися до війни, а лукашенко намагається утримати союз з росією, лише допомагаючи їй.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну й розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]