Bloomberg пише, що союзники не можуть надати необхідну Україні зброю достатньо швидко через обмежені її запаси. Основною перешкодою є те, що після Холодної війни багато країн суттєво скоротили витрати на оборону. Після анексії росією Криму у 2014 році ці витрати почали зростати, проте все одно недостатньо. Масове розширення виробництва потребує часу і зусиль, а оборонна промисловість зазнає труднощів із доступом до деяких напівпровідників і рідкісних металів, йдеться у статті. Наприклад, компанія Raytheon Technologies не зможе брати замовлення на великі партії Javelin і Stinger через проблеми з матеріалами для них. Збільшенню обсягів виробництва також можуть перешкоджати неефективні ланцюги постачання і нестача кваліфікованих кадрів. Під час планування оборонних видатків урядам також слід переконатися, що вони не накопичують озброєння надмірно, враховуючи, що воно може мати термін придатності. Це стало проблемою в серпні, коли Іспанія відкликала обіцяну Україні партію танків Leopard через їхню несправність після тривалого зберігання. Отже, викликом для світу є розробка довгострокового сталого плану оборонного виробництва, який мав би стати компромісом між «бенкетом і голодом». Наразі для Європи військові витрати є пріоритетом, однак через потенційну енергетичну кризу цієї зими фокус уваги може зміститися.
Про нестачу систем протиповітряної оборони в Україні на тлі недавніх масованих ракетних ударів пише Financial Times. Оскільки засоби ППО в Україні в дефіциті, вона має обирати, як їх використати ― для захисту цивільного населення чи для продовження контрнаступу, пише видання. Під час розмови з Володимиром Зеленським у понеділок Джо Байден пообіцяв продовжити надавати Україні необхідну підтримку, зокрема й передові системи ППО. Експерт із оборони, з яким поспілкувалося видання, вважає, що основна проблема полягає в тому, що Україна має велику територію, а росія випускає ракети з кількох напрямків. Для контрнаступу Київ перемістив деякі системи ППО на лінію фронту, каже анонімний західний чиновник. Від союзників Україна отримала поповнення цього арсеналу, та погано те, що це не єдина комплексна система, а суміш радянських і сучасних пристроїв. Наразі Україна користується системами зенітно-ракетного комплексу С-300, щоб знищувати балістичні та крилаті ракети, і системами середньої дальності на кшталт SA-11 «Бук», які розгортають ближче до лінії фронту. На жаль, невідомо, скільки систем ППО союзники зможуть надати Україні та коли, адже їх виробництво є складним і тривалим процесом. Як і Україні, союзникам доводиться обирати пріоритети.
The New York Times пише, що масованими ракетними ударами по всій Україні путін задовольнив радикальних націоналістів в росії. У статті йдеться, що ці події стали наслідком тиску на путіна вдома. Армія і вся воєнна кампанія росії в Україні зазнає дедалі гострішої критики з боку радикальних прибічників війни. Колишній спічрайтер путіна Аббас Галлямов каже, що понеділкові удари ― це спосіб показати правлячій верхівці, що путін та його армія ще бодай на щось здатні. Насправді ж, вважає Галлямов, події понеділка є проявом слабкості, адже означають, що в інші конвенційні способи російська армія значної шкоди завдати не може. В останній своїй промові путін заявив, що удари сплановані з ініціативи військових ― вочевидь, намагаючись частково перекласти відповідальність, а також не згадав про Захід. Це може свідчити про те, що російських президент бажає уникнути прямого конфлікту з НАТО, пише видання.
Щодня без вихідних ми шукаємо найцікавіші матеріали про війну і розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]