Нобелівську премію з фізики у 2022 році отримали троє вчених за вивчення «сплутаних квантових станів». Вони проводили експерименти із заплутаними фотонами, встановили принцип порушення нерівностей Белла, а також розвивали квантову інформатику.
Про це йдеться на сайті Нобелівської премії.
Нагороду вручили Алену Аспекту із Франції, Джону Клаузеру із США та Антону Цайлінгеру з Австрії. Всі вони проводили експерименти із «заплутаними квантовими станами», а їхні результати відкривають шлях до нових квантових технологій.
Заплутані квантові стани — це явище, коли два обʼєкти поводяться як одне ціле, навіть якщо вони розташовані в різних місцях у просторі. Вивчення цього взаємозвʼязку є ключовим фактором у розвитку квантової механіки.
У 1960-х роках вчений Джон Белл розробив математичну нерівність, яка визначає, що за наявності прихованих змінних кореляція між результатами у різних вимірах ніколи не перевищить певного значення. Однак квантова механіка передбачає, що цю нерівність можна порушити шляхом певних експериментів. Перший такий практичний експеримент провів Джон Клаузер, який фактично і порушив цю нерівність Белла.
Однак після нього лишилися деякі лазівки, які закрив своїми експериментами вже Ален Аспект. Користуючись результатами Клаузера та Аспекта, австрієць Цайлінгер почав вивчати заплутані квантові стани, і під його керівництвом група вчених вперше змогла продемонструвати таке явище, як квантова телепортація. Вони змогли перемістити квантовий стан з одного обʼєкта на інший на відстані.