Джан Джентіл та Рафаель С. Коен, експерти дослідницької організації RAND Corporation, у виданні Foreign Policy порівнюють успіх ЗСУ під Харковом із битвою під Саратогою війни за незалежність США. Несподівана перемога американців у цій битві 1777 року змінила хід війни, а також зменшила загальну бойову силу британців у Північній Америці приблизно на чверть. Після битви під Саратогою війна тривала ще чотири роки, але, на думку авторів, саме цей поєдинок став вирішальним моментом і початком ланцюжка перемог Америки. Успіх ЗСУ на Харківському напрямку можна порівняти зі Саратогою, і, пишуть Джентіл і Коен, він може прокласти шлях до перемоги України. Серед ключових оперативних здобутків ЗСУ автори називають скорочення російських військ та переривання їхніх основних шляхів постачання. Та не менш важливими є психологічні наслідки для ворога ― ефект шоку й несподіванки значно деморалізував ворога й посилив недовіру до командування. Українці ж натомість побачили, що зусилля та жертви не даремні, а повна перемога стала більш реалістичною. Важливим є й те, як цей успіх вплинув на союзників України. Як свого часу перемога під Саратогою дозволила США залучити в союзники Францію, так і успіх під Харковом має змусити партнерів України подвоїти підтримку та вистояти перед лицем холодної зими.
Британське видання The Telegraph опублікувало великий матеріал про стан і перспективи російської економіки. Саміт у Самарканді продемонстрував ослаблення позицій путіна серед його союзників. Спочатку президент Киргизстану Садир Джапаров змусив путіна чекати на себе, а потім путін зробив заяву, у якій визнав, що Пекін має питання щодо війни в Україні. І навіть індійський лідер Нарендра Моді, який раніше уникав засудження російського вторгнення, сказав путіну, що «сьогодні не час для війни». Усе це ознаки того, що путін слабшає не лише на полі бою, але й на міжнародній арені, пише видання. В економічному плані зараз у рф усе не так погано: високі ціни на газ допомогли підтримати «Газпром». Але санкції скоротили потоки доходів, і вони звужуються з кожним днем. Так, доходи рф від продажу нафти та газу минулого місяця вже впали ― США, Південна Корея та Японія скоротили закупівлі майже до нуля, ЄС істотно зменшить їх із грудня. Росія покладається на Китай, Індію, та Туреччину, однак, кажуть експерти, навіть Китаю не потрібно більше нафти, ніж він уже закуповує. Торгівля між рф та Китаєм зростає, але для Пекіну західний ринок є суттєво більшим за російський. А тому Китай навряд чи стане заради росії перетинати встановлені США «червоні лінії», ідеться в статті. Туреччина відіграє важливу роль в економіці рф, адже, за словами Максиміліана Гесса з Інституту зовнішньополітичних досліджень, Анкара дала росії одну з найбільших лазівок обходу санкцій. Від початку повномасштабної війни експорт Туреччини до рф зріс на 50%, в тому числі й завдяки санкційним товарам. Незважаючи на це, і те, що досі російська економіка тримається непогано, справжній біль від санкцій ще попереду. Олександр Габуєв із Фонду Карнегі вважає, що дійсний ефект ми побачимо приблизно за рік, а в перспективі росія стане подібною Ірану.