Foreign Policy поговорили з Джеком Уотлінгом, англійським дослідником сухопутних війн, про контрнаступ України та прогнози щодо майбутнього. В інтервʼю Уотлінг детально описує кроки ЗСУ, які дозволили здійснити успішний контрнаступ одночасно на два фронти. Також дослідник зауважує низький моральний дух російських солдат і їхню вразливість до шоку, що зіграло на руку українцям. Відновити ж бойовий дух росіянам буде дуже складно, вважає експерт. Щодо ймовірності тактичного ядерного удару з боку рф Уотлінг каже, що такий ризик був завжди, однак щільність розташування військ робить ЗСУ не дуже вигідною ціллю для такої зброї. З іншого боку, наслідки таких дій для рф будуть дуже серйозними, про що кремль знає. Наступні кроки рф залежатимуть від рішення путіна, який, на думку Уотлінга, може спробувати затягнути конфлікт, сподіваючись на виснаження західної підтримки й розвал економіки України. Щодо переламного моменту війни — дослідник вважає, що це сталося ще в липні, коли США надали Україні далекобійну артилерію. Тепер ЗСУ вміло використовують її, щоб бити по забезпеченню і командуванню армії рф.
На тлі сьогоднішньої зустрічі путіна з Сі Цзіньпіном The Wall Street Journal пише про перспективи співпраці росії та Китаю. Видання наводить думки різних експертів із цього приводу. Під час зустрічі лідер Китаю запевнив росію у підтримці, а путін визнав, що в Пекіну є «питання та занепокоєння» щодо війни в Україні, на які обіцяв відповісти згодом. За словами Крейга Сінглтона, колишнього американського дипломата та експерта зі стосунків з Китаєм, путін має розуміти, що підтримка Пекіном російської війни в Україні залишиться суто декларативною. Так, намагаючись уникнути західних санкцій, Китай не продає росії зброю. З огляду на санкції США Пекіну також стає все складніше постачати рф напівпровідники, критичні для цивільної і військової промисловості. У стратегічному сенсі партнерство з росією важливе для Сі Цзіньпіна, однак його посилення може загрожувати стосункам Китаю з тими країнами Центральної Азії, які занепокоєні вторгненням росії в Україну. Можливо, через це Китай уклав нову залізничну угоду з Киргизстаном та Узбекистаном, яка має потенціал забезпечити транзит до Європи в обхід росії. Еван Фейгенбаум, віцепрезидент Фонду Карнегі, переконаний, що представники країн Середньої Азії також повідомлять Китай про свій дискомфорт, якщо той зміцнюватиме звʼязки з росією. Отже, Пекіну залишається збалансовувати різні інтереси й обмежуватися загальними фразами про партнерство з москвою, підсумовує видання.
Майкл Колборн, журналіст і дослідник Bellingcat, пише в колонці на The Guardian про сподівання путіна на допомогу «балканських друзів» із війною в Україні. Колборн веде проєкт із дослідження ультраправих рухів у Центральній та Східній Європі і вважає, що Захід недооцінює небезпеку, яку несуть такі групи в Сербії. У квітні цього року тисячі сербів зібралися на вулицях Белграда, протестуючи проти підтримки їхнім урядом виключення рф з Ради прав людини ООН. Ці протести було організовано праворадикальною групою «Народний патруль», лідер якої Дамнян Кнежевіч за кілька тижнів після протестів відвідав росію на запрошення кількох медіа. Кнежевіч і його прибічники активно просувають проросійську повістку в Сербії та підтримують російське вторгнення в Україну. Колборн вважає, що Кнежевіч може мати звʼязки з Євгеном Пригожиним (наближений до путіна олігарх, ймовірно власник «групи Вагнера», організовує кампанії з дезінформації). Вплив правих груп на Балканах зростає ― через погрози скасовано ЄвроПрайд, який мав пройти в Белграді, в Боснії та Герцеговині серйозні націоналістичні сутички, напружені стосунки Сербії з Косовом залишаються критичними в регіоні. Міша Ваціч, ультраправий активіст, вже закликає «створити власний сербський світ за допомогою спеціальних операцій». Отже, пише Колборн, ігнорувати ситуацію на Балканах стає дуже небезпечно, адже конфлікт може вибухнути в будь-який момент, а росія швидко із цим допоможе.