South China Morning Post (гонконгське видання, що контролюється приватною китайською компанією Alibaba Group) пише, що Китай починає сприймати росію як «проблемного партнера» і наразі стоїть перед вибором: продовжити зближення чи відсторонитися. З одного боку, нещодавно народно-визвольна армія Китаю приєдналася до спільних з рф військових навчань «Восток-2022», з іншого ― аналітики вважають, що геополітичні наслідки співпраці з росією стають надто невигідними для країни. Крім цього, низька ефективність військових і озброєння рф в Україні призводять до того, що Китай бачить росію як невигідного партнера, пише видання з посиланням на експертів. Так, Китай поступово скорочує імпорт російського озброєння й переходить на власне, більш високотехнологічне виробництво, йдеться в статті.
Рівень втрат України під час контрнаступу на півдні намагається оцінити The Economist: кореспонденти видання відвідали Миколаїв, де поговорили з лікарями та волонтерами. Поки Україна не повідомляє офіційної кількості загиблих та поранених бійців на Херсонщині, російські пропагандистські ЗМІ просувають «новини» про «величезні втрати» України під час контрнаступу. Вони, зокрема, наводять «свідчення» з Миколаєва ― міста, найближчого до лінії фронту, пише видання. Журналіст The Economist побачив іншу картину. Лікар, який працює в головному відділенні невідкладної допомоги, розповів виданню, що приймає 15―30 поранених солдатів на день ― це більше, ніж зазвичай, але не «жахливо». Польовий хірург Андрій Жолоб, який працює за 10 кілометрів від лінії фронту, також говорить, що роботи побільшало, однак ситуація стабільна. Волонтерка Неллі Яровенко, яка допомагає перевозити та ховати тіла загиблих воїнів, також каже, що кількість похорон за останній тиждень не змінилася.
Кенійський політичний аналітик Нанджала Ньябола пише на Foreign Affairs про ситуацію, у якій країни Африки опинились через російсько-українську війну. Після понад півріччя повномасштабної війни більшість африканських країн не взяли чиюсь сторону. Лише кілька з них, а саме Гана, Кенія та Нігерія, засудили агресію й закликали до дипломатії та миру, пише автор. На думку Ньяболи, скепсис багатьох держав можна пояснити століттями дисбалансу стосунків із Заходом і довгостроковими наслідками колоніалізму. Крім цього, кремль веде масштабну кампанію дезінформації, щоб вплинути на суспільну думку про війну в Україні, зокрема пригадуючи радянську комуністичну альтернативу західному колоніалізму. Ба більше, рф є основним постачальником зброї до Африки, через що деякі лідери покладаються на підтримку кремля задля збереження своєї влади. Ньябола також вважає, що Африка зволікає з рішенням підтримувати у війні Україну чи росію через багатий досвід війн, які складно завершити, та їхній вплив на всі залучені сторони. Тому Заходу варто бути обережнішим зі звинуваченнями країн Африки в «лицемірстві» через відмову засудити російську агресію.