Десятки закордонних медіа підготували аналітичні матеріали про перший тиждень контрнаступу України на Херсонщині. Журналістів і аналітиків цікавить і те, чому наступ почався саме зараз, і чому після звісток про кілька звільнених сіл немає повідомлень з фронту про просування українських військ, і взагалі, які шанси Києва звільнити правий берег Херсонщини від росіян.
Канадське видання Global News намагається пояснити своїм читачам, чому Україна обрала такі час і місце для контрудару. Часових причин три. Перша ― потреба продемонструвати Заходу, як успішно використовується надана зброя та переконати підтримувати Україну й надалі. Друга ― встигнути відвоювати якнайбільше території до початку холодів. Третя ж стосується конкретно моменту початку наступу: з фактичним відстороненням сергія шойгу в російській армії відчувається вакуум влади, тому вона може бути менш ефективною, ніж зазвичай. Вибір місця пояснюється тим, що відносно легко завадити постачанню зброї та живої сили окупантів на правий берег Херсонщини. Тим, що звільнення Херсону було б знаковим, адже він чи не найбільший здобуток росіян у цій війні. А також тим, що Херсонщина в безпосередній близькості від Криму, тож наступ дав би сигнал окупантам на півострові, що до них уже наближаються. «[Цей контрнаступ ― ] усе для Києва, ― драматично каже Ендрю Расуліс, експерт із питань оборони Канадського інституту міжнародних справ. ― Поточна політична ціль України ― викинути російські війська з усієї окупованої території України. Це може відбутися лише шляхом широкомасштабного контрнаступу. Тому цей перший його етап ― критично важливий».
Утім, здебільшого видання у своїх матеріалах ― і Politico, і The New York TImes, і The Wall Street Journal у довгій аналітичній статті ― готують читачів, що бліцкригу ЗСУ на Херсонщині не буде. Для цього в України замало ресурсів та й пріоритет не той, адже Київ прагне зберегти якомога більше інфраструктури на своїх землях і, зокрема, не допустити руйнації Херсону. Отже тактика ― поступове виснаження супротивника через знищення його баз та логістичних шляхів. Тому безпосередньо війська іще можуть не просуватись активно вперед. «Можливо, ми будемо свідками десятків малих битв замість однієї баталії», пише The Wall Street Journal. Ідеальним сценарієм для України було б знекровлення 20-тисячного російського контингенту довкола Херсону і в ньому настільки, щоб росіяни просто здійснили ще один «жест доброї волі» й втекли звідти. На думку авторів матеріалу Politico, для цього Україні потрібна протиавіаційна зброя, адже на тлі ліквідації наземних шляхів росія намагається перекидати зброю та війська на правий берег Херсонщини повітрям: літаками та особливо гелікоптерами. На цьому ж етапі наземний наступ українських військових, за даними NYT, зупинився на другій лінії оборони росіян: окупанти обладнали її значно краще за подолану в кількох місцях першу лінію.
Навіть нехай «туман війни» не дає наразі зрозуміти, наскільки Україна успішна у своїй першій великій контрнаступальній операції, у довгостроковому плані все ясно, пише колумніст The Washington Post Девід фон Дреле. А саме ― у війні програють путін і російський народ. Наприклад тому, що за прогнозами метеорологів суворої зими, на яку сподівається путін, посилаючись на фактор морозу у війнах росії проти Наполеона й Гітлера, цьогоріч не буде. Запаси зброї, як і грошей, у росіян неухильно вичерпуються, рівень мотивації військових ― на стабільно низькому рівні. Якщо Німеччина завдяки теплій зимі не потребуватиме багато газу й не піде на політичні поступки путіну, є всі шанси «не дати путіну більше, ніж він мав до початку вторгнення». «Якщо боги погоди всміхнуться свободі, а німці стоятимуть стійко ― українські бійці точно перемелють путінську армію завдяки бездонним поставкам західної зброї та снарядів, ― підсумовує автор. ― Шкода росіян: це чудовий народ із прекрасною культурою. Однак він має ахіллесову пʼяту: з якоїсь причини чи низки причин росіяни не спроможні продукувати мудрих правителів».