Багато іноземних ЗМІ писали сьогодні про спадщину останнього очільника СРСР Михайла Горбачова. The New York Times опублікувало статтю Антона Трояновського, керівника московського бюро видання, в якій йдеться про стосунки Горбачова та путіна. Для путіна розпад Радянського Союзу є найбільшою трагедією століття, а винуватцем цієї «катастрофи» російський диктатор вважає Михайла Горбачова, який, на думку путіна, був надто слабким, щоб опиратися «підступному Заходу». Трояновський вважає, що путін намагається «скасувати спадщину Горбачова» ― як щодо територій, так і стосовно особистих та політичних свобод. Ймовірно, похорон Горбачова відбудеться без державних почестей, адже їхній формат досі не затверджений кремлем. У березні цього року через цензуру припинила роботу «Новая газета», заснована частково на гроші від отриманої Горбачовим Нобелівської премії миру. Трояновський пише, що Горбачов через хворобу публічно не висловлювався щодо повномасштабного російського вторгнення в Україну, однак його фонд робив офіційну заяву із закликом почати мирні переговори. При цьому у 2014 році Горбачов підтримав анексію Криму, а також критикував Захід за «спроби втягнути Україну в НАТО».
Редакційна рада The Wall Street Journal пише про показові російські суди в Маріуполі. Минулого тижня очільник так званої «днр» денис пушилін заявив, що маріупольський «трибунал» розгляне близько 80 справ щодо воєнних злочинів. Ці суди проводитимуться над полоненими бійцями полку «Азов», кремль використовує їх як пропаганду для виправдання «денацифікації». Хоча в росії діє мораторій на смертну кару, уряд «днр» раніше вже засуджував трьох іноземців, які воювали на боці ЗСУ, до страти. Пушилін також сказав, що Сирія, білорусь, росія і, можливо, Північна Корея забезпечать «неупередженість» трибуналу у якості спостерігачів. Редакція WSJ вважає, що ці суди грубо порушують Женевські конвенції та є черговим свідченням того, як росія нехтує міжнародними зобовʼязаннями, цілковито перетворюючись на світового вигнанця.
Politico пише, чого російських школярів навчають про Україну. Видання цитує Леніна, який вважав, що за чотири роки дітей можна навчити так, що потім змінити їхню думку буде неможливо. Схоже, путін у цьому наслідує засновника Радянського Союзу. Через чотири дні після початку повномасштабної війни мзс росії провело лекції для вчителів історії та суспільствознавства в москві, де їм розповіли, як говорити про російське вторгнення в Україну та про історію України. Власне, основа викладання історії в рф тепер міститься в трактаті путіна «Про історичну єдність росіян і українців», який заперечує незалежність України як держави. Дітям навіть роздають опитування, де є питання на кшталт «Чи підтримуєте ви рішення президента про проведення спеціальної військової операції в Україні?». Крім дітей, міністерство освіти рф планує навчати і їхніх батьків, аби «сімʼї поділяли цінності, які формує система освіти». Ідея проводити курси і для дорослих виникла після протесту дівчинки з Дагестану, яка виступила проти війни в Україні. Багато навчальних планів, пише видання, було створено спеціально під вторгнення в Україну й запроваджено одразу після 24 лютого. Так, нова версія програми предмета «Моя країна» для дітей 15—17 років починається зі слів «Україна й росія ― це дві частини єдиного історичного, духовного та культурного простору». Далі Politico описує зміст цієї навчальної програми, з особливою увагою до подій 2014 року, та підсумовує, що Ленін, вочевидь, пишався би своїм послідовником.