Троянським конем путіна в ЄС називають угорського премʼєр-міністра Віктора Орбана в аналітичному матеріалі на Foreign Policy. Видання досліджує причини тісного звʼязку між угорським і російським лідерами, через який Угорщина перешкоджає санкціям ЄС проти росії. Андраш Рач із Німецької ради іноземних справ вважає, що позицію Угорщини щодо росії може пояснити сукупність обʼєктивних та субʼєктивних факторів. До перших належить енергетична залежність, успадкована ще з радянських часів. До других — захоплення Орбана російською антиліберальною повісткою. У 2014 році Орбан оголосив Угорщину неліберальною демократією і прямо назвав рф як зразок для себе. Крім того, Fidesz — правляча партія в Угорщині, лідером якої є Орбан, має бізнес-інтереси в рф, такі як OTP bank і нафтогазова компанія MOL. Дивно, що до 2009 року Орбан затято критикував росію, але потім його тональність різко змінилась. Ймовірно, путін зумів навернути Орбана на свій бік, звідки немає вороття, каже колишня членкиня Fidesz Жужанна Селеньї.
The Economist пише про те, як війна в Україні вплине на глобальну економіку. Сестринська аналітична компанія видання, Economist Intelligence Unit, 15 лютого опублікувала прогноз, за яким світовий ВВП у 2022 році мав зрости на 3,9%. Але повномасштабне вторгнення рф в Україну докорінно змінює цей прогноз, пише The Economist, і тепер ідеться лише про 2,8% зростання світового ВВП. EUI надало індивідуальні прогнози темпів зростання економік країн G20. Серед цих держав найбільше постраждає росія, економіка якої ймовірно скоротиться на 10% замість того, щоб зрости на 2,6%, як прогнозували на початку року. Прогнозований темп зростання Німеччини слідує одразу за рф, з 1,3%. А деякі країни від нових умов виграють ― так, економіки Саудівської Аравії, Аргентини та Бразилії зростуть через ріст цін на нафту й зернові.
Редакційна колегія South China Morning Post (гонконгського видання, що контролюється приватною компанією з Китаю) вважає, що Китай може стати посередником в мирних переговорах росії та України, коли для цього будуть умови. Видання посилається на перше інтервʼю Зеленського після 24 лютого, в якому він закликає Пекін «натиснути на москву, щоб вона дотримувалась міжнародних норм». Наразі Китай, як і понад тридцять інших країн, зберігає нейтральну позицію щодо російсько-української війни. Пекін вважає, що війну потрібно закінчувати дипломатичним шляхом, а санкції є неефективними, або ж вони запроваджені «заради політичної вигоди», пише редакція. В той же час, ідеться в колонці, Пекін багато робить для миру в Україні: зокрема, він відправив гуманітарну допомогу вартістю мільйони доларів, а державні китайські ЗМІ повідомляють, що Пекін «докладає зусиль, щоб розрядити напругу й сприяти діалогу». Редакційна колегія вважає, що США та інші країни Заходу постачанням в Україну зброї лише сприяють посиленню напруги й підривають зусилля Китаю, який може стати посередником у перемовинах.
Автор The New Yorker Хуа Хсу пише про харківʼянина Микиту Жемеренка, з яким познайомився на eBay, коли шукав аматорські музичні записи. Хсу пише про дитинство Микити, і як той почав захоплюватися музикою у двохтисячні. За кілька років Микиті вдалося зібрати музичну колекцію, яку він задокументував у своєму профілі в Instagram. На початку року герой історії орендував невеличку студію, в якій виготовляв гітарні кабелі й обладнання. Він мріяв навчитися створювати власні гітари, та ці плани перервала війна. Оскільки його харківська квартира була зруйнована, Микита почав продавати частину колекції на eBay, щоб зібрати кошти на ремонт і допомогу ЗСУ. Хсу заприятелював з Микитою й розповідає про його життя через призму музики. Зараз Микита, його дівчина Ліза та їхні домашні улюбленці живуть у Києві, однак мріють повернутися до Харкова й відбудувати своє життя там.