Що у світі писали про війну в Україні 3 серпня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Автор:
Саша Свердлова
Дата:

Минулого тижня новий очільник «Роскосмосу» Юрій Борисов заявив, що космічне управління рф за два роки припинить співпрацю з Міжнародною космічною станцією. Wired пише про те, що стоїть за цією гучною заявою, і як вихід росії з МКС вплине на космічну співпрацю. Про вихід із проєкту говорив ще попередник Борисова, скандальний дмітрій рогозін ― як відповідь на санкції Заходу, спричинені повномасштабним вторгнення росії в Україну. Імовірно, своїми словами Борисов хоче догодити «єдиній людині, чия думка має значення», тобто путіну. Можливо, ці слова ― лише порожні балачки, адже вийти з МКС передчасно означатиме для «Роскосмосу» відмову від програми польоту людини в космос. Кейсі Драєр, експерт із космічної політики, вважає, що путін не піде на це, адже вважає програму символічною. Загалом перспективи російської космічної галузі виглядають похмуро, пише видання. РФ втратила доступ до імпорту технологій, контракти на запуски з космодрому «Байконур» та можливість співпрацювати зі США. Астронавти NASA, які донедавна мусили користуватися російським «Союзом», тепер літають на МКС кораблями SpaceX і Boeing. МКС, по суті, єдиний проєкт, який лишився у «Роскосмосу». За словами Борисова, до 2028 року росіяни планують створити та запустити заміну МКС ― «російську орбітальну сервісну станцію». Експерти, до яких звернулося видання, вважають цей строк нереалістичним, особливо враховуючи проблеми з фінансуванням та корупцію. Протягом 20 років, попри все, МКС слугувала містком порозуміння між країнами й культурами, майданчиком спільних наукових експериментів та відкриттів. Схоже, що рф готова покласти цьому край і поширити геополітичну кризу ще й на космічну галузь.

Колишній посол США до ООН Зелмай Халізад у The Wall Street Journal пише про ключові кроки, яких Захід має вжити, щоб допомогти Україні досягти переваги під час можливих мирних переговорів у майбутньому. Наразі рф робить вигляд, що прагне переговорів, а Київ нібито за вказівкою США перешкоджає їх проведенню. Якщо ж подивитися на дії кремля, стає очевидно, що ця їхня теза є брехнею: москва готується до анексій окупованих територій, атакує міста за межами Донбасу і прагне викорінити українську ідентичність. Для світового порядку, включно зі стабільністю в Європі та відносинами з Китаєм, критично важливо врегулювати війну політичним шляхом, вважає Халізад. На його думку, для створення передумов для перемовин Захід повинен: по-перше, не дати рф анексувати окуповані території, зокрема наданням Україні зброї, яка може вражати цілі на великих відстанях, щоб Україна могла досягати «спірних територій» і навіть території рф. По-друге, вважає автор, Америка має своєчасно надавати підтримку Україні, що не лише допоможе підвищити успішність наступальних операцій, але й підвищить моральний дух українців. По-третє, США мають сприяти тому, щоб інші союзники підтримували Україну ― наприклад, залучивши українських речників до переговорів з країнами Африки. Росія піде на перемовини, лише коли побачить значні втрати і реально оцінюватиме ризик невдачі, підсумовує Халізад.

The New York Times пише про те, як повномасштабна війна підштовхнула Україну в напрямку легалізації одностатевих шлюбів. Олександр Шадських, 23-річний бойовий медик, із яким поспілкувалося видання, говорить, що, крім страху за своє життя, він боїться, що його партнер навіть не зможе прийти на його похорон, бо в Україні одностатеві пари не визнаються законом. Під час війни ця нерівність має навіть більш серйозні наслідки, адже партнер не має права відвідати свою половинку в лікарні, розділити право власності чи отримати опіку над дитиною загиблого партнера. Видання згадує про петицію на сайті президента із закликом дозволити одностатеві шлюби, вона набрала близько 30 тисяч голосів. Хоча Офіс президента і не прокоментував петицію для NYT, на сайті петицій було опубліковано офіційну відповідь, в якій Зеленський наказав уряду розробити механізм цивільних партнерств для одностатевих пар ― альтернативу шлюбу, яка не потребує змін до Конституції України. Видання пише, що зараз для України особливо актуально взяти зобовʼязання із забезпечення рівності для ЛГБТ-людей, адже це не лише допоможе процесу євроінтеграції України, але й продемонструє чергову відмінність України від рф, де представники ЛГБТ постійно стикаються з інституційною дискримінацією. У той же час, у цих зусиль є опоненти, пише NYT, зокрема консервативні члени правлячої партії на кшталт Георгія Мазурашу. Він, серед іншого, є співавтором законопроєкту про заборону «пропаганди гомосексуалізму» й запевняє, що ці проблеми «не на часі». Оскільки сотні, а може й тисячі ЛГБТ-людей щоденно ризикують життям на фронті, а їхні партнери не мають жодних прав, зараз проблема є актуальною як ніколи, пише видання.