Французький автор Мішель Гарфінкель в есеї у The Wall Street Journal пише про те, як Захід відновлює світовий порядок, що забезпечив йому перемогу в обох світових та Холодній війнах. Він запевняє, що поточні геополітичні тенденції відповідають концепції «Рімленд», або теорії дуги. Автор цієї теорії Ніколас Джони Спайкмен вважав, що смуга прибережної землі, яка оточує Євразію, ― ключова для контролю над континентом. Це бачення колись лягло в основу політики стримування. Зараз же альянс росії та Китаю може бути стриманий «півмісяцем» країн від Західної Європи через Близький Схід до Південної та Східної Азії. Автор перераховує чотири ключові аспекти застосування стратегії дуги сьогодні. По-перше, росія та Китай є важливими загрозами: обоє ― авторитарні та імперські держави, які прагнуть зруйнувати «західний порядок». По-друге, підхід досі актуальний, адже основна стратегія розвитку КНР «Один пояс ― один шлях» має на меті включити євразійські берегові лінії до глобальної мережі свого впливу. По-третє, наразі серед усіх потенційних партнерів «дуги» немає консенсусу щодо необхідності спільної відповіді проти союзу Китаю та росії. Через російське вторгнення в Україну Європа зараз більше занепокоєна росією, аніж Китаєм, тоді як Південна Азія ― навпаки. Деякі країни «дуги» взагалі намагаються зберігати нейтралітет, як-от Туреччина. Наостанок автор задається питанням, чи відродження стратегії дуги є свідомим рішенням. Гарфінкель вважає, що теоретики справді відкрили заново класичну англо-американську геополітику на початку 2000-х, але досі не вистачає інструментів, які перетворять теорії на практики.
Сайт Politico опублікував інтервʼю з мером Дніпра Борисом Філатовим. Видання описує Філатова як людину, яка жорстко говорить, постійно курить, має хист до драматизму, жадає пригод ― і навіть має квиток за $200 тисяч на політ навколо орбіти від Virgin Galactic. Філатов наголошує, що його першою мовою була російська й він етнічний росіянин, по суті він є українцем, який робить свій внесок у протидію путінському порядку. Мер вважає, що Дніпро представляє для кремля особливий інтерес, адже в ньому сконцентровані великі промислові обʼєкти та «багато дуже розумних людей». Також через область проходять основні потоки поставок озброєння та підтримки на фронт. Філатов згадує свій ранок 24 лютого: про вторгнення він дізнався напередодні, увечері 23-го. Він критикує президента Зеленського за те, що той до останнього применшував загрозу і «обіцяв, що у травні всі смажитимуть шашлики». Філатов згадує, як він одразу скоординувався з Геннадієм Корбаном, який на той час очолював Сили тероборони міста, пише Politico [тут видання помилилось: насправді Корбан очолював Штаб ради оборони міста]. Мер Дніпра злиться на Зеленського за те, що у Корбана вилучили український паспорт і не впустили його в Україну. Філатов сказав виданню, що непокоїться щодо можливої узурпації влади в Україні через війну, але «сподівається, що це лише трагічна помилка».
Foreign Policy пише про роман «Чарівник кремля», який хоч і є вигаданим, проте пропонує цікавий погляд на кремлівську верхівку. Автором книги є політолог і колишній радник премʼєр-міністра Італії Джуліано да Емполі. «Чарівник кремля» ― це по суті довгий монолог вигаданого персонажа Баранова, прототипом якого є колишній політтехнолог путіна Владислав Сурков. Хоч книгу й написано до початку повномасштабного вторгнення путіна в Україну, вона пропонує погляд на те, чого прагне російський президент ― тоталітарного контролю на руїнах, які він же й створив. FP пише про постать Суркова, який наприкінці 1990-х допоміг Березовському та іншим олігархам просувати кандидата путіна. Березовський тоді швидко втратив доступ до президента, а Сурков залишився наближеною особою та просував ідеї створення автократії за ширмою фейкової демократії. Ці теорії та ідеї Суркова, пише видання, і є центральними в романі да Емполі. Спочатку автор планував писати нон-фікшен про Суркова, та згодом зрозумів, що «вигадана історія є найкращим способом доторкнутися до певної форми реальності», і створив «Чарівника кремля». «Росія надто слабка, щоб поводитися як наддержава, ― говорить Баранов. ― Тому єдиний спосіб вплинути на світ ― це дестабілізувати всіх, хто не ставиться до росії як до визначної сили». Foreign Policy наводить ще багато цитат головного героя та уривків з роману і радить почитати його, бо вигадка ― це, можливо, єдиний спосіб зрозуміти жахливу реальність, яка зараз панує в рф.