Foreign Policy пише про суттєве зниження експорту зброї росією через втрати у війні проти України. Джерела видання серед чиновників американської розвідки та оборони говорять не лише про сотні підбитих в Україні російських танків та вертольотів, але й про роль західних санкцій в обмеженні збройної індустрії рф. Загалом на росію припадає близько однієї пʼятої світового продажу зброї та половина основного експорту зброї до країн Африки. Як пише видання, продаж озброєння важливий для рф не тільки через економічні та зовнішньополітичні фактори — експорт сприяє розвитку оборонної промисловості. Наприклад, коли в рф розробляли винищувач Су-75, який планувався як економ-варіант американського F-35, то їм потрібно було знайти великого клієнта, який би вклав гроші у виробництво. Тепер, коли рф доводиться постійно поповнювати запаси для війни в Україні, а санкції перекрили надходження систем наведення і мікрочипів, росії доведеться шукати шляхів утримання позиції на світовому ринку зброї, підсумовується в статті.
Про шкідливий вплив нерівності на військо пише Джейсон Лайал, автор книги «Розділені армії: нерівність і ефективність на полі бою в сучасних війнах», в есеї на Foreign Affairs. Після того, як американські аналітики вкотре помилилися в передбаченнях результатів війни — цього разу стосовно російського вторгнення в Україну, — розвідка США почала внутрішню перевірку того, як відбувається прогнозування. Оцінки балансу сил в Іраку в 2014 році, в Афганістані у 2021 році, а тепер і в Україні мають дещо спільне: скрізь аналітики знехтували нематеріальними факторами військової сили. На думку Лайала, саме соціальна нерівність у війську є чинником, який критично впливає на згуртованість і рішучість воїнів. Наприклад, росія намагається формувати добровольчі батальйони із увʼязнених, неросійських мусульман, проросійських українців [ймовірно, мова про мешканців так званих «л/днр»], та призовників. Такі різнорідні війська дуже складно мотивувати та підтримувати в них належну дисципліну, що має великий вплив на їхню ефективність на полі бою. Щоб покращити методи прогнозування та оцінки спроможностей армії, автор пропонує припустити, що солдати відображають склад суспільства, а саме етнічне, релігійне, політичне різноманіття. Також дослідники мають знати про ставлення до різних груп всередині суспільства, бо це ставлення можна екстраполювати на армію. Чим більше солдат у війську належать до маргіналізованих груп, тим менш ефективними будуть їхні дії на полі бою. У таких арміях командування зазвичай представляє домінуючу групу, якій довіряє влада, тоді як солдатів набирають із меншин, щоб уникнути антивоєнних настроїв у суспільстві. У цих арміях панує дідівщина та корупція, а грабіж та зґвалтування використовуються як мотивація в бою. У суспільствах, де немає значного пригноблення окремих соціальних груп, відповідно, буде більш мотивована та злагоджена армія.
Bloomberg пише про виклики, із якими ми зіткнемося під час експорту зерна за угодою, яку Україна підписала сьогодні з ООН і Туреччиною. Домовленість про відновлення експорту є першим кроком для зменшення світової продовольчої кризи та посилення понівеченої української економіки, пише видання. Тим не менш, для поновлення постачання знадобиться час та подолання кількох важливих викликів. Видання поспілкувалося з профільними експертами, які детально описують труднощі, повʼязані з логістикою й безпекою, які чекають на українське зерно. Серед ключових труднощів експерти називають: розчищення замінованих вод, залучення достатньої кількості кораблів та перенаправлення потягів і вантажівок, які зараз залучені деінде. Окремою проблемою буде забезпечення необхідного страхування вантажів, зважаючи на серйозні безпекові ризики. І критичним фактором залишається недовіра до рф, яка, звісно, зобовʼязалася не перешкоджати постачанню — але невідомо, чи путін дотримає слова.