Колишній головнокомандувач Обʼєднаних збройних сил НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс написав на Bloomberg колонку про ймовірність того, що путін використає ядерну чи іншу зброю масового ураження в Україні. Ставрідіс вважає, що ймовірність застосування ядерної зброї російським президентом украй низька, однак замість цього він може використати хімічну зброю. На думку автора, є три ключові фактори, які стримують путіна від використання атомного потенціалу москви. По-перше, використання ядерної зброї може погіршити позиції росії на світовій арені, зокрема зіпсувати її відносини з Китаєм. По-друге, ядерний удар, навіть якщо він буде тактичним, ускладнить контроль над ескалацією бойових дій. По-третє, у путіна є конвенційна зброя, яка, якщо її масово застосувати в одному місті, може завдати такої самої шкоди, що й тактична ядерна зброя. Так що вигоди від використання ядерної зброї не переважають ризики. Зрештою, імовірніше, що путін використає хімічну зброю, щоб залякати українців. І, швидше за все, він підтримав би такі зусилля кампанією з дезінформації, вказуючи на «американсько-українські хімічні та біологічні програми», вважає Ставрідіс.
The Atlantic опублікував есей Девіда Патрікаракоса, автора відомої книги «Війна в 140 знаках», який пише про ще одну зброю російської гібридної війни проти демократії. У тексті під назвою «Голодна війна росії» Патрікаракос досліджує нову дезінформаційну кампанію москви, націлену на африканців. Вона поширює ідею про те, що саме Захід слід звинувачувати у нестачі їжі. На початку повномасштабної російської війни в Україні на Заході вважали, що Україна виграє інформаційну війну. Патрікаракос вважає, що це не так. Росія не програла інформаційну війну ― вона відкрила нові фронти далеко від очей Заходу. Африка, де й так були сильні антизахідні настрої, є однією з головних цілей москви. Повідомлення, яке кремль поширює через скоординовані ЗМІ та акаунти в соціальних мережах, таке: «Західні санкції проти росії спричинили дефіцит, а Україна навмисно знищує врожай зерна». Окрім важливої причини, через яку росія блокує українське зерно ― шантажу задля скасування санкцій ― ще одна полягає в тому, щоб видати себе за рятівника, пропонуючи власні постачання зерна (значну частину якого росіяни вкрали в України) в обмін на підтримку росії у війні. За словами Патрікаракоса, використання росією продовольчої кризи є частиною її ширшої «стратегії постійної конкуренції», спрямованої на розповсюдження та укріплення агресивних наративів, які підривають західні демократії та просувають рф як кращого партнера для африканських країн.
The Economist пише про спроби спрогнозувати результати російсько-української війни за допомогою програмного забезпечення. Оскільки сучасні компʼютери можуть збирати, поглинати й аналізувати величезні обсяги даних, прогнозування результатів воєн активно розвивається. Для цього є дві широкі групи моделей: детерміновані, які дають однаковий результат на основі вхідних даних, та імовірнісні ― які показують різні результати на основі ймовірності тих чи інших бойових подій. Одна з моделей детермінованого програмного забезпечення ― Статистична модель великих бойових операцій (MCOSM) ― запускає алгоритми, засновані на даних 96 битв і воєнних кампаній від Першої світової війни і до наших днів. На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну MCOSM прогнозувала шанси на «операційний успіх» як 2 та 5 із 7 можливих для загарбника та захисника відповідно. Також у статті йдеться про софт, який досліджує фактори, що впливають на волю до боротьби. Ці фактори включають не лише задоволення від постачання боєприпасів та харчів, але й більш тонкі питання — наприклад, чому армія воює, які жахи розгортаються навколо, чи має ворог деморалізуючу перевагу. Серед факторів, що негативно впливають на моральний стан війська — корупція, безробіття, зростання вартості життя та політична поляризація. The Economist попросив MCOSM створити новий прогноз для поточної фази війни, враховуючи російську перевагу в артилерії та взявши до уваги дані щодо мотивації. MCOSM оцінив шанси як України, так і росії у 5 балів із 7 — іншими словами, як затяжну нічию.