Журналіст Politico поговорив із кількома російськими студентами за кордоном про зростаючу русофобію на Заході та тиск із боку москви, яка примушує їх повертатися додому. Одна зі студенток-росіянок Університету Адама Міцкевича в Познані розповіла, що її професор розповідає студентам, що «русофобія ― найбільш прийнятна відповідь на війну». А одна з російських абітурієнток повідомила, що їй відмовили у вступі до університету у Британії «у відповідь на останні події та ситуацію в Україні». Тартуський університет в Естонії ще в березні оголосив, що відмовить взагалі всім російським абітурієнтам з міркувань безпеки. Кремль швидко скористався ситуацією та закликав російських студентів повернутися до росії. Одна зі студенток розповіла Politico, що в перший місяць повномасштабної війни їй телефонували з її університету в рф понад десять разів. Зрештою, вона вирішила залишити університет у Польщі та повернулась до росії. Експерти вважають, що утримання студентів у контрольованому інформаційному середовищі є життєво важливим для режиму путіна, оскільки в іншому випадку молодь може становити для нього загрозу.
Чарлі Карпентер, директор Лабораторії захисту прав людини Массачусетського університету, досліджує статеву вибірковість воєнного стану в Україні з точки зору прав людини в аналітичній статті на Foreign Policy. За словами Карпентера, голоси українських чоловіків, які опинилися всередині країни, рідко висвітлюються західними ЗМІ, хоча гендерний вимір війни в Україні вартий уваги. Згідно з нещодавнім онлайн-опитуванням Human Security Lab, менше ніж половина українських чоловіків вважають, що чоловіків віком від 18 до 60 років слід примушувати залишатися у країні. Багато респондентів наводили аргументи, повʼязані з рівністю ― наприклад, що чоловіки теж можуть піклуватися про дітей, а жінки мають рівні можливості для служби в армії. З юридичної точки зору, до призову чоловіки залишаються постраждалими від війни цивільними особами, які мають право на захист і підтримку. До того ж під час війни цивільні чоловіки часто стають першочерговими цілями, оскільки ворог вважає їх бойовими одиницями. Проте, пише Карпентер, міжнародні організації здебільшого приділяють увагу саме жінкам і дітям, через що цивільні чоловіки стикаються з додатковими складнощами. Ця нерівність також впливає на жінок, адже вони змушені робити болісний вибір ― як Валентина, вагітна жінка, яка залишила свого старшого 4-річного сина з чоловіком в Україні через побоювання, що не зможе піклуватися про нього. Валентина навіть вирішила розлучитися з чоловіком, оскільки це дало б йому право стати батьком-одинаком і таким чином виїхати за кордон. У ширшій перспективі шлях України до ЄС і НАТО вимагатиме перейти від призову на військову службу лише чоловіків до призову людей незалежно від гендеру — за прикладом Норвегії та Нідерландів, резюмує автор.
Deutsche Welle пише про план дій, який ЄС ініціює, якщо через санкції росія припинить постачати газ. У 2017 році в ЄС ухвалили положення про безпеку поставок (SOS), що визначає ключові кроки на випадок дефіциту газу. Відповідно до цього плану, у кризовій ситуації країни-члени будуть зобовʼязані солідарно допомагати одна одній, забезпечуючи партнерів не лише газом, але й інформацією. Німеччина є найбільшим імпортером російського газу в Європі, тому наразі Берлін працює над угодами про солідарність із сусідніми країнами. За словами міністра економіки Німеччини Роберта Хабека, важливо планувати відповідь на дефіцит спільно з усіма постраждалими країнами, щоб жодна з них не лишилася осторонь. Також ЄС активно шукає альтернативні джерела газу: зі США ведуть переговори про будівництво плавучих терміналів, Італія везе газ з Алжиру й Азербайджану, а Брюссель скорочує споживання газу в деяких державних установах заради економії. Відповідно до плану надзвичайних ситуацій Європейської комісії, виробництво електроенергії на газових електростанціях повинно мати пріоритет над опаленням і приготуванням їжі приватними споживачами. Ці заходи дозволять компенсувати приблизно третину дефіциту газу, спричиненого росією, пише DW. Подальші кроки міністри енергетики країн ЄС обговорять на саміті в кінці липня.