Редакційна рада The Washington Post опублікувала колонку про перспективи подальшої європейської єдності в питанні України. Поки лідери G7 збиралися на щорічний саміт, путінські війська завдали, здавалося б, довільних ракетних ударів по Україні та посилили артилерійський наступ на Лисичанськ. Схоже, мета кремлівської бійні — порушити єдність західних союзників України, пише редакція. Відповідь G7 на це — продовжити надавати Україні фінансову, військову і дипломатичну підтримку та запроваджувати нові санкції проти росії. Між союзниками України є розбіжності — а путін, який один керує своєю країною, бачить у них вразливість і намагається ними скористатися. По суті путін поставив на те, що Захід зламається — але очевидно, що він схибив, адже трансатлантична єдність тримається. Ніхто не знає, чим закінчиться війна, але якщо опір України та тверда спільна позиція Заходу триватимуть, успіхів буде ще більше, резюмує редакція WP.
Foreign Policy пише про проєкт документа із запитами України до НАТО, що стосуються зростання небезпеки хімічних та ядерних атак з боку росії. Видання отримало доступ до цього документа. Україна визнає, що для країни наразі немає простого шляху приєднатися до НАТО, однак вона просить Альянс розширити співпрацю, утримуючи рф від використання хімічної та ядерної зброї. У запиті також ідеться про захист від російських кібератак і можливого націлення на цивільну ядерну інфраструктуру України, включно з найбільшою атомною електростанцією Європи в Енергодарі. FP на умовах анонімності поговорили з європейським посадовцем, який зазначив, що країни НАТО ще не вирішили, якою буде реакція на можливу хімічну або ядерну атаку з боку рф. Водночас, на думку експертів, чітке окреслення червоних ліній є наразі єдиним інструментом у західному «наборі ядерної профілактики».
«Чи заплатить Росія за збитки, завдані Україні війною?» — назва нещодавньої статті на The Wall Street Journal. За словами Тимофія Милованова, президента Київської школи економіки, росія завдала українським будівлям та інфраструктурі прямого збитку на $103,9 мільярда, зруйнувавши 5% будинків і квартир та 14% доріг. Хоча Женевська конвенція забороняє навмисні атаки на цивільну інфраструктуру, відновити справедливість і притягнути рф до відповідальності може бути складно. Наявні міжнародно-правові механізми запрацюють, лише якщо кремль погодиться, що підпадає під їхню юрисдикцію. Інший спосіб притягнути москву до відповідальності — конфіскувати приватні активи олігархів і російської держави, однак суттєві правові та політичні перешкоди заважають направити ці кошти на відновлення України. Крім юридичних питань, конфіскація резервів рф загрожує репутації США як надійної фінансової гавані для іноземних активів і може призвести до того, що інші країни перенесуть свої рахунки деінде. Тому, підсумовує стаття, жодного реального на 100% сценарію, як Україна може отримати репарації від москви, наразі немає.