У росії почали розвалюватися літаки західного виробництва, пише Wired. Через західні санкції російські компанії не мають доступу до запчастин для своїх літаків ― і, як результат, російський комерційний авіапарк скоротився з 968 літаків наприкінці лютого до 876 наприкінці травня (дані Ascend by Cirium). Більшість із них — це літаки Airbus чи Boeing, а обидві ці компанії припинили постачання запчастин до рф. Літаки ― складні системи, а наслідки поломки можуть бути фатальними, тож деякі деталі в них треба міняти часто, пояснює Wired. Наприклад, шини потрібно міняти кожні 120—400 приземлень, комп’ютерні системи літаків потребують регулярного обслуговування, а в частини з них навіть обмежений термін служби, тобто в якийсь момент вони перестають працювати і їх треба замінювати на нові. Хоча рф має своє виробництво літаків і оголосила про плани побудувати завод із виробництва деталей до 2023 року в Казані, поки що російські авіаоператори, швидше за все, «канібалізують» інші літаки, якими їм необхідно забезпечити внутрішні рейси. Імовірно, вони також використовують частини літаків, які росія незаконно конфіскувала. Wired підсумовує, що жоден із опитаних виданням експертів не сказав, що хотів би сісти на літак, який наразі літає в росії.
Сет Кропсі, колишній офіцер і ексзаступник міністра ВМС США, виклав для The Wall Street Journal свою версію того, що треба зробити, аби українське зерно надійшло в іноземні порти. Кропсі пише, що путін прагне переконати Захід у неминучості перемоги москви й марності підтримки України ― однак ситуація на місцях суперечить наративу кремля. Україна нарощує кількість солдатів і зброї, тоді як росія із часом не матиме достатньо ні людей, ні снарядів та гармат. Путіну залишається сподіватися, що західні союзники зазнають тиску економічної та глобальної продовольчої кризи. Очевидною відповіддю, пише Кропсі, має бути вивільнення українського експорту зерна шляхом створення коридору від Одеси до східного Середземномор’я. США тут мають діяти з коаліцією союзників, а не через НАТО, оскільки Франція, Італія та Німеччина наклали б вето на таку масштабну морську місію. Вашингтон повинен розгорнути міцну морську оперативну групу з підтримкою підводних човнів та авіації, щоб переконатися, що росія втрутитись не захоче.
Оглядач The Washington Post Девід Ігнаціус пише про провал російських кіберзусиль в Україні. За словами Ігнаціуса, українська армія хакерів за підтримки західних союзників успішно протистоїть російським кібератакам, що стало одним із сюрпризів війни. Крім західної підтримки, успіх став можливим завдяки одній із надзвичайних здібностей українців — умінню лагодити мережі, цитує експерта видання. Також одним із побічних ефектів війни стала ефективна співпраця між американськими технологічними компаніями та західними агентствами кібербезпеки. Президент Microsoft Бард Смітс стверджує, що більш ефективна співпраця між приватними та державними гравцями ринку дозволила миттєво реагувати на загрози. Для захисту свого кіберпростору Україна ще за кілька місяців до війни почала тісну співпрацю з Кіберкомандуванням США, Microsoft та Google. Це дозволило ефективно відповісти на російські кібератаки, які почалися одразу після початку повномасштабного вторгнення. Однак, стверджує Ігнаціус, власний досвід України у війні, яка триває вже вісім років, може бути тут ключовим фактором успіху. А парадокс ситуації полягає в тому, що чим довше триватиме війна, тим менш ефективними будуть кіберспроможності рф, враховуючи її залежність від важкодоступних тепер західних технологій.