Про необхідність надати Україні більше ракет пише редакційна рада The Wall Street Journal. Оскільки битва за Донбас триває вже понад два місяці, залишається загадкою, чому США притримують реактивні системи залпового вогню, що так необхідні Україні. За словами сенатора-республіканця від Огайо Роба Портмана, якщо Україна не отримає артилерію більшої дальності, за кілька тижнів її війська не зможуть більше утримувати Луганську область. Видання посилається на українського військового радника, який повідомив, що Україні потрібно 60 систем, щоб унеможливити наступ росіян у будь-якому місці. Наразі США запропонували лише чотири такі системи, які зможуть потрапити на поле бою з навченими екіпажами не раніше ніж у кінці червня. Британці та німці сьогодні пропонують іще три системи. США також притримують ракети з більшою дальністю дії, побоюючись, що українці вдарять по території росії. Ставки високі, і лише негайна підтримка України, яка забезпечить її достатньою кількістю правильної зброї, змусить путіна сісти за стіл переговорів, щоб домовитися про припинення вогню на українських умовах.
The Guardian пише про легіон «Свобода росії», який воює за Україну. Ця спеціальна військова частина входить до складу Збройних сил України та повністю складається з громадян росії, які вважають, що поразка путіна ― єдиний шанс на краще майбутнє їхньої батьківщини. Один із бійців легіону ― 50-річний колишній віцепрезидент Газпромбанку Ігор Волобуєв, який народився в Сумській області, проте більшу частину життя прожив у рф. Волобуєв є єдиним відкритим членом легіону, решта зберігають свої особи в таємниці, щоб мінімізувати ризики для своїх сімей та друзів. Інформація про кількість бійців у підрозділі теж засекречена. Інший громадянин росії ― опозиційний політик Максим Мотін, який втік з рф у 2018 році після погроз російських спецслужб, на початку повномасштабної війни налагодив виробництво бронежилетів і шоломів для українських військових. Мотін свідомо допомагає українській армії боротися з його батьківщиною, адже переконаний, що росія має програти цю війну заради свого ж майбутнього.
Інформагентство Associated Press опублікувало інтерв’ю з Джо Байденом, де він розповів про провал мети путіна не допустити розширення НАТО шляхом вторгнення в Україну. «Причина, яка, за словами путіна, змусила його вторгнутися [в Україну], полягала в тому, що він не хотів, щоб вона вступила до НАТО, ― сказав Байден. ― Він хотів свого роду фінляндизацію НАТО. Натомість він отримав НАТО-ізацію Фінляндії». Термін «фінляндизація» означає збереження нейтралітету в обмін на гарантії безпеки та походить від суті взаємин між радянським союзом і Фінляндією часів холодної війни. Війна також має негативні наслідки й для Заходу, оскільки вона спричинила глобальну нафтову кризу, зростання цін на газ і загальну високу інфляцію. Президент Байден каже, що наслідки підтримки Києва того варті, оскільки «варіант не робити нічого ― гірший», адже містить як підвищену загрозу нападу росії на інші країни регіону, так і ширші геополітичні ризики, пов’язані з Китаєм, Тайванем і Північною Кореєю. «Я займався зовнішньою політикою всю свою кар’єру. Я переконаний, якщо ми дозволимо росії продовжувати, якщо дозволимо путіну продовжувати, він не зупиниться», ― сказав Байден.
Про значення нещодавнього візиту президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі до Києва пише Financial Times. Європейські лідери висловили підтримку Україні та її прагнення приєднатися до ЄС. Хоча цей жест був вражаючим з точки зору солідарності, він не прискорив доставку важкого озброєння ― найнагальнішої потреби України. Єдине нове зобов’язання щодо поставок надійшло від Макрона, який пообіцяв Україні шість додаткових гаубиць «Цезар». Для Макрона і Шольца візит до Києва став чудовим шансом покращити свій імідж удома. Макрон змінив риторику від застереження Заходу «не принижувати путіна» на пряму підтримку України ― «Україна має виграти війну». Шольц отримав позитивну статтю в німецькому таблоїді Bild, який раніше критикував небажання канцлера їхати в Україну. У сухому залишку західні посадовці досі намагаються керувати українськими очікуваннями щодо поставок зброї, пише FT. Однак потреба у важкому озброєнні нагальна, а поставок із Німеччини дотепер немає.