Україні час вирішити для себе та чітко сформулювати для партнерів, як ця війна має завершитись, пише для The Washington Post впливовий політичний коментатор і ведучий телеканалу CNN Фарід Закарія. Посилаючись на Гідеона Роуза, фахівця з міжнародних відносин і автора книжки «Як закінчуються війни», Закарія пише, що війна зазвичай має три етапи. Перший ― стрімкий наступ якоїсь зі сторін, коли лінія фронту рухається швидко, а події розвиваються драматично. Якщо інша сторона встигає оговтатись і мобілізуватися для опору, починається друга стадія ― стабілізація фронту та в’язкі бої. На цій стадії Україна перебуває зараз. У цей період жодна зі сторін іще не може перемогти й не готова здатися. Часто вони відмовляються від переговорів, намагаючись вийти на вигідніші для себе позиції. І, зрештою, починається третій етап. Або протистояння мляво триває невизначено довгий час ― як у Корейській війні, або ж одній зі сторін вдається накопичити достатньо ресурсу, щоб здобути однозначну перемогу ― як це трапилось із союзною армією та радянським союзом у Другій світовій війні. Війна в Україні скоро перейде в третій етап, і якщо Україна визначить реалістичні завдання та будуватиме свою подальшу риторику саме на них ― високі шанси, що західні союзники підтримають Київ саме настільки, щоб їх вдалося виконати. Українці прагнуть щонайменше повернути всі території, загарбані росією з 2014 року. Утім, на думку Закарії, реалістичнішою метою буде повернутися до фактичної ситуації до 24 лютого. Ця синиця в руках краща за журавля в небі з однієї причини: якщо війна перетвориться на безкінечну, в української економіки із заблокованими росією портами значно менше шансів втриматись, аніж в економіки рф, яка через світовий ріст цін на пальне поки що заробила від його продажу більше, ніж за аналогічний період торік.
«Радянська сфера впливу померла, і силою її не воскресити» ― таким, на думку журналістів видання Politico, є меседж візиту до Києва керівників трьох найпотужніших економік ЄС: Німеччини, Франції та Італії. Журналісти з полегшенням сприйняли те, що ані Шольц, ані Макрон із Драгі не тисли на Україну щодо поступок, на які Київ має піти, щоб швидше закінчилась війна, ― тобто скільки своєї території віддати росії. Принаймні слова європейських лідерів на пресконференції після переговорів свідчили, що Київ сам вирішуватиме, як надалі відбивати російський напад, а Європа підставить українцям плече. Також журналісти позитивно оцінили слова гостей про бажання надати Україні статус кандидата в члени ЄС. Про те, що Євросоюз має це зробити, аби посилити як себе, так і Україну, також пишуть The Economist і Carnegie Europe.
Війна призвела до виїзду з рідних міст мільйонів українців, однак є група фахівців, які виїжджають найактивніше ― адже затребувані й успішні незалежно від свого місцеперебування, пише The New York Times. Ідеться про айтішників, і американське видання розповідає про численні компанії, які організували для своїх працівників релокейт ― переїзд за кордон цілих команд. Найлегше зробити це було тим компаніям, які мають представництва в кількох країнах ― наприклад, литовський розробник ігор Nordcurrent має офіси в Одесі та Вільнюсі. Із початком повномасштабної агресії росії компанія евакуювала з України «десятки працівників, трьох собак і одну морську свинку». Подібна турбота нова для працедавців, пише видання. Однак для української економіки вона не обіцяє нічого доброго, адже українська IT-індустрія, яка до війни заробляла $6 мільярдів на рік, відчутно скорочується.