Що у світі писали про війну в Україні 12 червня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Автор:
Саша Свердлова
Дата:

Німецьке видання Spiegel пише про «креативні» методи вербування нових солдатів, які рф застосовує, поки не оголосила загальну мобілізацію. Видання зазначає, що оскільки війська путіна зазнають великих втрат в Україні, а значна частина російських збройних сил бере участь у наступі, вони потребують постійного притоку свіжої крові. Оголосити загальну мобілізацію для росії означало б визнати, що російська армія слабка. Тому військове керівництво вдається до «прихованої мобілізації», щоб набрати достатню кількість солдатів. Для цього призовні служби організовують масові розсилки для резервістів, які ті часто плутають із повістками. Щоб залучити більше бійців, російський парламент навіть підвищив віковий ценз для тих, хто хоче підписати контракт з армією, з 40 до 65 років, за прискореною процедурою. Контрактникам обіцяють від €3 000 на місяць, а в разі смерті військових сім’ям мають виплатити близько €190 000. Багатьом чоловікам, особливо в регіонах, такі умови здаються привабливими. Як прокоментував цей підхід Михайло, сержант запасу з Нижнього Новгороду, «гарматне м’ясо саме йде в призовні пункти». Ще одна стратегія, яку використовує російська армія, ― це змушувати призовників після трьох місяців навчання підписувати контракти як професійні солдати. «Прихована мобілізація», пише видання, особливо інтенсивна в Бурятії, одному з найбідніших регіонів росії. Тим, кого не мотивують гроші або можливість помститися за вбитих в Україні родичів, там навіть погрожують військовим трибуналом, що з юридичної точки зору не має жодного сенсу.

Forbes обговорив глобальні події навколо росії, України та геополітику щодо нафти і природного газу з Деном Єргіним, експертом з енергетики та лауреатом Пулітцерівської премії. На думку Єргіна, глобальне зростання цін є результатом рішень, які ухвалювалися протягом кількох останніх років, а не миттєвим наслідком останніх подій. Світова енергетична криза настала задовго до того, як росія вторглася в Україну. Єргін стурбований тим, що адміністрація Байдена може панічно впроваджувати кроки на кшталт заборони експорту енергетичних ресурсів, від яких зараз залежить Європа. На його думку, потенційне обмеження експорту природного газу зі США в ЄС може поставити під загрозу єдність Заходу, на що і сподівається путін. Єргін також вважає, що масштаби виключення росії з глобальної економіки призведуть до того, що США стануть більш залежними від Китаю. У своїй книзі The New Map: Energy, Climate, and the Clash of Nations, яка вийшла у 2020 році, Єргін писав, що Україна стане проблемою, яка призведе до загострення стосунків між росією та США, однак, за його словами, він і уявити не міг, що війна триватиме так довго. Він вважає, що путін сильно прорахувався, коли сподівався встановити в Києві маріонетковий режим і перетворити Україну на російський сателіт за чотири дні.

Спільнота 3D-друкарства, яка допомагає Україні, ― тема нещодавньої статті на The Washington Post. Видання поспілкувалося з Якубом Камінським, аспірантом з робототехніки з Бостону, який залучає волонтерів для розробки та тестування джгутів, що їх так бракувало в перші місяці війни в Україні. Група випробувала вісім варіантів джгутів, поки не виготовила один, достатньо міцний для потреб тактичної медицини. Згодом дизайн завантажили в Інтернет. За ним близько 120 осіб і компаній виготовили приблизно 5 000 багаторазових джгутів для України. Михайло Шульган, операційний директор української компанії з 3D-друку, розташованої у Львові, зазначає, що зараз армії не вистачає й інших речей, найбільше ― комплектуючих і аксесуарів до зброї. Його компанія 3D Tech Addtive розробляє та друкує кобури до AK047, магазини для куль, сумки для перенесення гранат та світловідбивальні лінзи для снайперських прицілів. Постачальники поліграфічної нитки раніше розташовувалися на територіях, де зараз тривають бойові дії. Проте тепер вони переїхали в західні області країни та відновили стабільні поставки матеріалів. За словами Шульгана, зараз найбільший виклик для 3D-друкарської спільноти в Україні ― це труднощі з придбанням запчастин для 3D-принтерів, які виробляють переважно в Китаї.