На сотий день повномасштабного російського вторгнення в Україну Deutsche Welle пише про п’ять глобальних змін, яких зазнав світ унаслідок війни. По-перше, величезний потік біженців з України — за різними оцінками, 6,8 мільйона українців утекли за межі країни, іще 8 мільйонів стали внутрішніми переселенцями. Через війну лише Польща стала тимчасовим домом для понад 3,5 мільйона українців. По-друге, оскільки українські порти заблоковані, війна вкупі зі зміною клімату спричинила глобальну продовольчу кризу. По-третє, через наміри Заходу покласти край залежності від російського палива енергетичний ринок швидко змінюється. Це стосується як пошуку інших експортерів, так і можливостей інвестицій у відновлювані джерела енергії. По-четверте, через продовольчу та енергетичну кризи у світі зростає інфляція. За даними Міжнародної організації праці, з березня 2021 року її середньосвітовий темп виріс більш ніж удвічі. І, зрештою, російське вторгнення призвело до відродження НАТО ― із часом роль Альянсу стала забуватися, але тепер він відіграє одну з центральних ролей у підтримці оборони України.
Politico опублікувала матеріал про українців, які постраждали від наступу росії на Донбасі ― про тих, хто евакуювався звідти, і про тих, хто вирішив залишитися. Російська тактика в регіоні ― це кампанія випаленої землі, яка залишає по собі лише руїни та брухт. Під вогнем опинилися десятки тисяч людей, яким нікуди йти. Серед волонтерів, які ризикують життям, щоб евакуювати якомога більше людей з гарячих точок, ― волонтер-парамедик Марк Гольцев. Марк каже, що іноді їхня волонтерська група може врятувати до 500 людей, іноді лише 100 ― це залежить від того, наскільки інтенсивні йдуть бої. Після розмов з евакуйованими Politico пише, що життя під російським штурмом вимірюється хвилинами, кроками та міліметрами. Втеча теж небезпечна: люди, з якими спілкувалися автори Politico, ділилися історіями про відчай, снаряди та міни на своєму шляху. Для багатьох шансу повернутися додому майже немає, оскільки їхні рідні міста зруйновані вщент. Одна сім’я, з якою розмовляли журналісти видання, розповіла, що їхнє життя тепер уміщається в чотири сумки, а вони й досі не мають плану, куди йти та що робити далі. Хоча чимало людей розчаровані тим, як українська влада дає раду гуманітарним проблемам регіону, видання пише, що спробувати налагодити життя в росії майже ніхто не хоче.
The Washington Post пише про щораз дужче роздратування Пекіну проханнями рф про більшу підтримку. WP посилається на анонімних китайських посадовців, які згадали принаймні два випадки, коли москва тиснула на Пекін із проханням про більшу економічну підтримку, включно з «дотриманням торгових зобов’язань», узятих до 24 лютого. Також москва просить поділитися технологіями. Однак цьому заважають західні санкції. Наразі Сі Цзіньпін шукає лише ті способи допомогти росії, які не порушуватимуть санкції США та інших країн. За словами високопосадовця зі США, «із російської точки зору, цього замало». При цьому публічна підтримка росії Китаєм залишається стабільною: міністр закордонних справ КНР заявляв, що країна й надалі співпрацюватиме з росією для просування «справжньої демократії» та протидії «гегемонії США у глобальній політиці». За даними видання, Китай прагне якнайшвидшого закінчення російсько-української війни. Тоді він матиме більше інструментів, щоб протистояти санкціям проти кремля та розвивати ділові зв’язки всередині росії після відходу звідти іноземних компаній.