Що таке український націоналізм і наскільки він близький до фашизму, про що запевняє росія? Чи справді українці активно співпрацювали з німцями під час окупації країни за Другої світової? Що таке «Азов»? Відповіді на всі ці питання шукає провідна ізраїльська газета Haaretz. У великому матеріалі журналістка Ліза Розовськи детально зупиняється на кожній з цих тригерних для російського пропагандиста тем. Її відповіді, базовані на історичних фактах і розмовах із фахівцями різних галузей, для соловйова чи скабєєвої невтішні: націоналізм в Україні близький до західного розуміння патріотизму і був одним із небагатьох доступних способів зберегти українство в часи фактичної окупації країни росіянами. Співпраця українців із нацистами була ситуативною, і цим займалася менша частка українських націоналістів. «Азов» на початках був заснований прихильниками правих рухів, однак наразі є звичайним підрозділом української армії. Ліберальність українського суспільства підтверджується і тим, що високі посади в Україні нерідко обіймали євреї, кримські татари, вірмени, грузини ― і походження не було вагомою складовою їхньої критики.
Американське видання The New Republic, своєю чергою, звертається до лівих у спробі пояснити, чому ненависть до Америки не є приводом виправдовувати війну в Україні. Так, можна вважати Сполучені Штати авантюристом на світовій сцені, який намагається примусити світ жити за своїми правилами, припускає журналіст Метью Дусс. Однак путін ― так само авантюрист, і, ігноруючи війну в Україні, ліві фактично підтримують його авантюризм. Путіну ж не йдеться про побудову утопічного майбутнього з рівністю можливостей. Слово «народний» у назвах республік російських проксі на Донбасі не означає владу народу. Зрештою, сам путін має радше праві погляди, зокрема в тому, що стосується ролі росії у світі. Опираючись американському імперіалізму, ліві фактично підтримують імперіалізм путіна, пише автор. І за всієї ненависті до Вашингтону немає жодних підстав виправдовувати цю безпричинну і вкрай жорстоку путінську війну.
Після кількох місяців поразок росія має у своєму нападі на Україну певний успіх, констатує видання Business Insider. І додає, що цей успіх не факт, що довго протриває. Так, зараз росія має вужчий фронт і кращі логістичні можливості, ніж на початку війни, стверджують опитані виданням західні військові експерти. Також росіяни по максимуму використовують усю наявну в них неядерну зброю ― включно зі старовинними танками середини минулого століття. Однак цей повільний наступ насправді є максимумом, на який російська армія на сьогодні здатна. Наприклад, на Херсонщині, де концентрація її сил дещо менша, росіяни в окремих місцях просто окопалися, не проводячи активних наступальних дій ― а десь і відходять. Видання прогнозує, що протягом кількох тижнів ми знову станемо свідками позиційної війни, як це було півтора чи два місяці тому. А далі, якщо українці зможуть ефективно використовувати нову зброю та вдало продумати розстановку своїх сил і шляхи постачання, теперішні здобутки росіян можуть бути нівельовані. Адже активніше, ніж тепер, воювати вони вже навряд чи зможуть.