Що у світі писали про війну в Україні 29 травня. Огляд публікацій провідних іноземних видань
Foreign Policy пише про зростаючі прояви незгоди в росії ― щоправда, не від тих, хто хоче миру. путіну вдалося виплекати суспільний голод до швидкої перемоги в Україні, і тепер деякі групи росіян висловлюють усе більше невдоволення через повільний темп війни. Оскільки майже немає місця для відкритої критики війни, чи не єдиним майданчиком для цього є телеграм-канали, якими керують воєнні блогери, пише видання. Багато з цих груп не закликають росію припинити війну ― вони закликають уряд скоріше домогтися обіцяної перемоги. Деякі йдуть далі та ставлять під сумнів якість російського командування, наприклад, обговорюючи катастрофічні спроби переправи через Сіверський Донець на початку травня, коли, за різними оцінками, війська рф втратили майже 500 людей особового складу та 80 одиниць техніки. За словами директора проєкту Critical Threats Фреда Кагана, ці воєнні блогери можуть іще більше сприяти падінню морального духу російських військ. Деякі інші аналітики налаштовані скептичніше, але також визнають, що вимога швидкої перемоги створює додатковий політичний тиск на путіна.
Росія може закрити маршрут гуманітарного конвою в Сирію, щоб змусити тисячі людей залишити країну, пише The New York Times. Скориставшись правом вето в Раді Безпеки ООН, росія вплинула на закриття трьох гуманітарних коридорів до Сирії у 2020 році, а минулого року погодилася зберегти останній у Баб-ель-Хаві тільки після інтенсивних переговорів зі США. Цей маршрут ― єдиний спосіб для понад мільйона сирійців отримати їжу, воду та іншу допомогу. Якщо закрити його, то майже напевне тисячі біженців будуть змушені тікати на Близький Схід і в Європу. За даними NYT, троє іноземних дипломатів заявили, що росія може спробувати використати свій голос, щоб отримати поступки в Україні, і що москва може сподіватися на домовленості із країнами, які безпосередньо постраждають від нової хвилі біженців із Сирії. Водночас переважна більшість сирійських біженців проживає в Туреччині, яка досі принаймні частково служила російським інтересам, зокрема виступаючи проти вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Світовий дефіцит продовольства, спричинений вторгненням рф до України, є ще одним фактором, який робить гуманітарну допомогу Сирії особливо важливою цього року. Посол США в ООН назвала липневе голосування щодо скасування маршруту «питанням життя і смерті».
Американські добровольці, які захищали Україну, були засмучені через брак зброї та координації, їм було нестерпно під жорстокими обстрілами росіян ― однак багато з них хочуть повернутись назад. Видання The Washington Post знайшло кількох американців, які вже встигли повоювати під Києвом або на півдні України ― і повернулись до Штатів. Вони поділилися з виданням своїм досвідом. Так, доброволець із псевдо «Дакота» розповів, що артилерійські чи танкові обстріли його не дуже лякали: серед побратимів навіть стали мемом його слова «це нормально» щодо всього, що відбувалось довкола. Проте одного разу він таки відчув жах ― коли бойовий російський вертоліт прилетів на позицію, де щойно була його команда «мисливців на танки», і просто випалив усе, що там було. Тоді Дакота усвідомив ступінь жорстокості цієї війни. Отримавши контузію після іншого схожого випадку, він повернувся до Штатів, де зараз лікується. Інший американець із позивним «Техас» розповідає про проблеми зі зв’язком, про те, що війна виявилась складнішою і далеко не кожен із тих, хто служив у армії, може бути в цій війні ефективним. «Багато хто виявився неготовим до того, що на нього полюватимуть обладнані тепловізорами дрони», ― пише The Washington Post. Однак чимало з тих, хто повернувся до Штатів, міркують про вороття. Як мінімум, їм бракує гостроти життя й чіткого розділення на «добрих» і «поганих». «У мирному житті набагато більше непотрібних умовностей. Крім того, на відміну від фронту, тут далеко не завжди відчуваєш, що робиш щось важливе», ― каже виданню Техас.