Війна в Україні підштовхнула американського президента Джо Байдена переозброїти всю Європу, пише Politico. У затвердженому днями пакеті допомоги на $33 мільярди передбачено зброю для країн Балтії, Грузії, Польщі та Словаччини, збільшення збройних резервів ― і ще десятки позицій, щоб зміцнити військову силу ЄС. На додаток США збільшують свій військовий контингент у Європі на 20 тисяч людей і можуть погодитися на запит Естонії про розміщення на її території американського військового батальйону. Опитані виданням аналітики запевняють, що такого посилення військової присутності Штатів на континенті не було вже щонайменше 20 років. І саме ці кроки Вашингтону визначатимуть ситуацію в Європі для кількох наступних поколінь. Отже, путін спровокував зовсім не те, чого хотів досягти, ― ідеться вже не просто про перемогу України у війні з росією, а про істотне мілітарне посилення західних демократій у довгостроковій перспективі.
РКГ-3 ― розроблена ще наприкінці 1940-х радянська ручна протитанкова граната. За формою нагадує пляшку, а під час вибуху здатна серйозно нашкодити чи навіть вивести з ладу танк. Однак вона корисна лише у ближньому бою ― тобто її ще треба докинути. Тому значно більшого поширення здобули гранатомети РПГ-7, які можна використовувати з безпечнішої відстані ― сто і більше метрів. Так було до 2022 року, коли українська ініціатива «Аеророзвідка» почала озброювати дрони гранатами РКГ-3, пише Radio Liberty. До кінцівки гранати українські військові приєднують надрукований на 3D-принтері «хвіст», який забезпечує її стабільний політ, і недорогі дрони просто скидають гранату згори на російський танк, знищуючи його. Інколи російським військам вдається збити дрон, але відомо про принаймні кілька випадків, коли граната, що коштує менше ніж $100, знешкоджувала техніку окупантів вартістю у сотні тисяч доларів.
«Білорусь стає ще одним лузером у російсько-українській війні» ― матеріал із таким заголовком вийшов на Foreign Policy. Країна надає свою територію для вторгнення росіян в Україну ― однак із тим, як путінська кампанія дедалі сильніше буксує, а Захід згуртувався довкола України та постачає їй усе більше зброї, лукашенко вже не впевнений у правильності свого рішення, пише видання. Якщо в перші тижні кампанії білоруський диктатор активно розповідав про загрозу з боку України й про те, що білорусь була «змушена щось робити для самозахисту», останнім часом лукашенка було не чути. Доки днями він не заявив, що «спецоперація, схоже, йде не за планом», що білорусь ніколи не нападала на Україну, а ядерна війна, якою погрожує світу путін, була б «жахливою помилкою». Нарешті лукашенко розуміє, що перемога путіна в цій війні вже зовсім не гарантована, пише видання, тож білоруський диктатор намагається перевзуватись у повітрі. Однак докази активної участі білорусі у війні неспростовні, поведінка її керівництва в перші місяці 2022-го ганебна, відтак про навіть умовне партнерство з європейськими інституціями не йдеться. Бути ж із путіним «до кінця» лукашенку заважають слабкість білоруської армії та непопулярність війни серед громадян білорусі.
Американський суспільний мовник NPR опублікував детальну статтю про маріупольський завод «Азовсталь», на території якого українські війська досі дають відсіч російським окупантам. Металургійний комбінат збудували у 1933-му, тож він застав ще Другу світову війну. Тоді в укриттях «Азовсталі» теж ховалися люди, зокрема працівники заводу. У 2014-му, коли проросійські сепаратисти ненадовго отримали контроль над Маріуполем, «Азовсталь» знов стала прихистком для сотень цивільних, які шукали укриття від бойових дій. Утім, поточна війна може стати для заводу останньою. Авіація і флот рф навмисно руйнують його виробничі корпуси, щоб навіть коли окупантів виженуть з України, один із найбільших меткомбінатів Європи бодай якийсь час не зміг конкурувати з російськими підприємствами.