Що у світі писали про війну в Україні 8 квітня — огляд публікацій провідних іноземних видань.
Ніколи раніше американська і британська розвідки не розкривали свіжу інформацію так оперативно, як вони роблять це зараз, пише Financial Times. І пояснює, кому за це дякувати. Ініціатором зміни політики США стали директор національної розвідки Евріл Хейнс і директор ЦРУ Білл Бьорнс. Останній довго працював дипломатом і добре розуміється на інформаційній політиці. Ще до війни США публікували розвіддані про намір росії напасти на Україну — зокрема про те, коли і як це мало статися, і про заплановані рф провокації. Це суттєво ускладнювало задачу росіян, які не могли непомітно спровокувати війну. Із часом до ініціативи приєдналась Британія та з початком бойових дій теж стала публікувати дані своєї розвідки. По-перше, щоб росіяни мали менше підстав заперечувати свої дії та, зокрема, злочини. А по-друге, щоб якомога більше людей у самій росії мали підтвердження російських втрат і помилок у цій війні та, відповідно, краще розуміли її безглуздість.
Володимир Зеленський передбачає для України майбутнє «великого Ізраїлю» із фокусом на безпеці, пише видання аналітичного центру Atlantic Council. І пропонує вісім принципів, яких треба дотриматись, аби цього досягти. По-перше, справді, безпека має бути ключовим пріоритетом уряду та будь-яких політиків, які йдуть до влади, адже на це є запит суспільства. По-друге, над цією безпекою має працювати все суспільство, а не лише певні його верстви. Наприклад, майже всі ізраїльтяни проходять строкову службу у війську. Третій принцип ― покладатися слід лише на власні сили: запорукою існування Ізраїлю є лише відлагоджений самозахист. Однак треба підтримувати й активні оборонні партнерства ― і це четверта засада. Також Atlantic Council пише про необхідність потужної розвідки та технологічного розвитку армії — і те, й інше в Ізраїлю є й забезпечувало його значну перевагу в останніх війнах. Сьомий принцип споріднений ― це побудова схильного до інновацій цивільного суспільства. Адже частину з його розробок можна в перспективі використати й для оборони. І остання, восьма засада ― підтримка сильних демократичних інституцій. Свою здатність опиратись ворогу і розвиватися Ізраїль забезпечив, зокрема, тим, що він не є авторитарною державою. «Як Ізраїль у своїх ранніх війнах, Україна, схоже, відбила атаку на саме своє існування як держави. Однак війна ще далека від завершення. Адаптуючи колективну свідомість українців до тих принципів, на яких зараз існує Ізраїль ― країна з постійними зовнішніми загрозами, українці зможуть відбивати атаки настільки ж ефективно і побудувати таку ж успішну країну», — пише автор статті, експосол США в Ізраїлі Деніел Шапіро.
Україна запевняє: те, що росіяни вчинили в Бучі та інших містах і селах, є геноцидом. Однак чи справді звірства окупантів підпадають під це поняття? Al Jazeera спробувала розібратись, і короткий висновок матеріалу такий: потрібно ще досліджувати скоєні рф злочини, а говорити про геноцид як факт наразі зарано. «Це не просто масове вбивство людей. Геноцид — це коли ворог цілковито знищує певну суспільну чи релігійну групу», — пояснює Ернесто Вердеха, професор Університету Нотр-Дам. Цим словом нерідко розкидаються, його вживав навіть путін, заявивши, що нібито Україна влаштувала геноцид російськомовного населення Донбасу. Вирішити ж, чи справді російська влада організувала в Україні геноцид, може, зокрема, Міжнародний кримінальний суд. Позов до нього проти росії Україна вже подала.
CNBC пише про дослідження впливу російсько-української війни на країни Азії, опубліковане дослідницькою агенцією Global Marketing Intelligence. Цей регіон сильно залежить від джерел енергії та сільського господарства інших країн, тож війна призведе до їхнього подорожчання. Водночас є країни, які через зростання цін виграють. Це, передусім, Австралія, Індонезія та Малайзія, які виробляють вугілля, газ і зерно. Найбільше постраждає Пакистан, який експортує 80% зернових з росії та України. Монголії доведеться змінити постачальника зброї, бо зараз усю її вона імпортує з рф.