Майже кожен четвертий український чоловік зазнавав фізичного насильства на вулиці в дорослому віці. Натомість досвід домашнього насильства в ролі постраждалого пережили тільки 6% громадян чоловічої статі.
Такі результати продемонструвало всеукраїнське соціологічне опитування Amnesty International — «Місце і досвід насильства в соціалізації чоловіків».
Дещо більше від різних форм насильства опитані чоловіки потерпали в дитинстві і юності. Вуличних побоїв зазнавала третина респондентів (31%), булінгу та/або побиття у школі — кожен четвертий (25%). Про випадки ляпасів або побиття ременем удома до 16 років розповіли аж 65% опитаних.
Від кого чоловіки зазнають насильства найбільше?
Українські чоловіки вбачають найбільшу загрозу фізичного насильства саме з боку інших чоловіків (78%), переважно від незнайомих на вулиці, представників кримінальних груп та силових структур. А от 9% уважають найбільш потенційними агресорками жінок.
Ті, хто пережили фізичне насильство після 16 років, уточнили, що найчастіше його вчиняли дорослі чоловіки (52%) і підлітки (32%).
У школі насильство й булінг походили переважно з боку однокласників або школярів чоловічої статі (50% і 47% відповідно).
Серед тих, хто чинив домашнє насильство щодо хлопців, респонденти найчастіше називали батька, вітчима, партнера матері (45% із тих, хто стикалися з насильством до 16 років) або матір, мачуху, партнерку батька (32%).
Майже така сама ситуація з проявами домашнього насильства щодо чоловіків після 16 років: тут теж найчастіше як агресора вказували батька або вітчима. Натомість про досвід насильства з боку особи, з якою чоловік перебуває в стосунках або шлюбі, розповіли 15%.
Чи звертаються чоловіки по допомогу?
Результати опитування підтвердили, що більшість українських чоловіків схильні замовчувати випадки насильства незалежно від віку й середовища. Близько 80% респондентів, які стикалися з домашнім насильством у дитинстві або в зрілому віці, не зверталися по допомогу.
Так само замовчували проблему ті, хто пережили булінг або побої у школі (79%), чи вуличні тілесні ушкодження в дитинстві і юності (74%). Дещо краща ситуація із зверненнями в разі вуличних побоїв у дорослому віці — про такі випадки повідомляла майже третина опитаних (29%).
Чому проблему замовчують?
- не завжди розпізнають насильство;
- «суспільна домовленість» про мовчання.
Багато хлопців, які стикалися зі шкільним або вуличним насильством до 16 років, не зверталися по допомогу, бо вважали, що самі впораються з проблемою. Майже така сама ситуація у дорослих чоловіків, котрі мали досвід домашнього насильства.
Які причини насильства з боку чоловіків?
43% опитаних уважають, що чоловіків спонукає до насильства бажання здаватися «крутим», самостверджуватися в такий спосіб, — це найпоширеніша причина, яку називали респонденти.
Ще 18% зазначили про неможливість вихлюпнути емоції якось інакше, а 11% уважають, що чоловіки від природи схильні чинити насильство.
Попри очевидну неготовність більшості чоловіків особисто звертатися по допомогу у випадку насильства, респонденти обрали різні способи протидії цьому явищу. Зокрема, так виховувати молоде покоління чоловіків, щоб у майбутньому запобігати домашньому насильству (90%) і щоб вони не підтримували і не мовчали про людей, які чинять насильство (84%).
- Опитування «Місце і досвід насильства в соціалізації чоловіків» проводилося дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Amnesty International в Україні. Анкетування відбувалося у період з 17 квітня до 8 травня, опитано 2016 респондентів чоловічої статі віком від 18 років і старше.
- Amnesty International — всесвітній рух, що об’єднує близько 10 мільйонів людей із більш ніж 150 країн і регіонів, які виступають за припинення грубих порушень прав людини. Amnesty International прагне забезпечити кожній людині можливість користуватися всіма правами, проголошеними у Загальній декларації прав людини та інших міжнародних правозахисних документах.