Зволікання Данії з видачею дозволу на прокладення у її територіальних водах газопроводу «Північний потік — 2» ставить під загрозу його вчасний запуск, пише Financial Times.
У російському «Газпромі», який є головним акціонером «Північного потоку — 2», занепокоєні таким станом речей. «Це викликає занепокоєність або навіть паніку», — сказав виданню співрозмовник, близький до «Північного потоку — 2», коментуючи ситуацію з дозволом Данії.
Датське енергетичне агентство вже декілька місяців розглядає заявки на різні маршрути газопроводу, але поки жоден із них не погодило. Один зі співрозмовників видання наголошує, що таке рішення Данія має ухвалити не пізніше серпня, бо інакше запуск «Північного потоку — 2» не відбудеться до кінця 2019 року, як це заплановано.
Як пише видання, голова ради директорів «Газпрому» Іван Зубков минулого тижня повідомив, що у компанії очікують видачі дозволу від датської влади у жовтні. Це дозволить завершити будівництво основної частини газопроводу до кінця поточного року.
- Газопровід «Північний потік — 2» прокладають по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини. Очікувана потужність — 55 млрд кубометрів на рік. 20 червня «Газпром» повідомив, що вже прокладено близько 1 450 км газопроводу. Дату завершення його будівництва відтермінували на другу половину 2020 року. І це за умови, якщо Данія дасть дозвіл на будівництво на південному сході від Борнхольма.
- Наприкінці червня повідомлялося, що компанія-оператор Nord Stream 2 AG вирішила відкликати свою заявку на прокладку газопроводу «Північний потік — 2» через територіальні води Данії, оскільки за два роки країна не продемонструвала «ані найменших ознак щодо ухвалення рішення».
- 1 червня Конгрес США оприлюднив законопроєкт про введення санкцій щодо фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у будівництві російського газопроводу «Північний потік — 2». Закон про санкції проти російського трубопроводу на початку травня підготували два американські сенатори — республіканець Тед Круз і демократ Джин Шахін.