Уряд Румунії змінив судове законодавство, що викликало різку критику президента країни Клауса Йоханніса, пише Reuters.
Зокрема змінили терміни роботи керівників прокуратури та їхні повноваження, що позначається і на роботі антикорупційних органів країни.
Що змінилося?
Відповідно до нового румунського законодавства, тимчасово призначені особи не можуть керувати вищими органами прокуратури понад 45 днів. Це стосується і керівника антикорупційного агентства Румунії.
Відзначимо, у 2018 році румунський міністр юстиції Тудорел Тоадер домігся усунення від посади колишнього керівника агентства Лаури Кодрути Ковеші. Після цього вона подала позов до ЄСПЛ проти румунського уряду.
З того часу антикорупційне агентство країни очолюють тимчасові керівники, і нові правила про 45-денний термін можуть підірвати роботу агентства, вважають в ЄС.
Якою була реакція?
На думку Європейської комісії, Держдепартаменту США і тисяч румунських магістратів, ці зміни загрожують незалежності судової влади і верховенства закону.
Президент Румунії заявив, що цей крок послабить незалежність прокурорів і посилить політичний контроль над судовою системою.
«Як румуни, так і європейські лідери знають, що немає іншого виправдання цієї навʼязливої ідеї послабити румунську систему правосуддя до неефективності, крім безпеки особистих інтересів. Румунія не може бути передана тим, хто хоче встановити політичний контроль над судовою системою», — підкреслив Йоханніс.
- Україна піднялася на десять позицій у світовому «Індексі сприйняття корупції» за 2018 рік, який 29 січня оприлюднила міжнародна антикорупційна організація Transparency International.
- В Європейському суді з прав людини у Страсбурзі зареєстровано понад 7 260 скарг проти України, з них понад 4 300 скарг (60%) — за наслідки агресії Росії на сході країни і порушення прав людини в анексованому Криму.