Колишній заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків, який 31 серпня пішов у відставку, дав інтерв’ю одразу трьом українським виданням: «Українській правді», ТСН та «Громадському». Журналістам він, зокрема, розповів про відносини Порошенка та Гройсмана, реформи за останні 4 роки, створення ситуаційної кімнати та читання президентом електронних петицій.
Для чого потрібна ситуаційна кімната, яку створили в АП
Уся інфраструктура ситуаційної кімнати президента така сама, як у Білому домі. Це конкретна кімната з можливістю під’єднатися до відкритих і закритих джерел інформації, обʼєднати весь інформаційний простір, у якому працює президент з людьми, які приймають рішення. Знаєте, у чому сенс ситуаційної кімнати? На багатьох різних екранах виводиться інформація. Ви одразу бачите стан справ. Люди все обговорюють, а на екранах є цифри, факти, оперативна інформація і так далі. Це значно збільшує ефективність прийняття рішень.
Ситуаційна кімната збирається залежно від тематики. Коли ми говоримо про економічні питання, то це завжди буде премʼєр, президент, міністр економіки, міністр фінансів, далі, в залежності від елементів, може бути запрошений голова НБУ... Може бути військовий кабінет — це генштаб, міністр оборони, голова СБУ. Кімната побудована з нуля. І мережа, і захист, і навчені люди, і підготовка до кібератак. Цього взагалі не було.
Як захищатися від Росії на майбутніх виборах
Росія ніколи не грає лише одним вектором, вона робить багатовекторні атаки, зазвичай не синхронізовані в часі, і ми бачимо атаки в кіберпросторі, в інформаційному та у військовому просторі. Вони здебільшого будуть загалом синхронізовані, з однією метою — вплинути на думку виборця, закласти певні сумніви, спровокувати ту чи іншу поведінку.
Ми сьогодні бачимо дуже багато політиків, які займають проросійську або нейтральну до Росії позицію. Ми бачимо Медведчука, бачимо позицію окремих представників «Опоблоку». Усередині нього є різні позиції, але часто чуємо про мир. Ми також за мир, але мир починається, коли перестають літати снаряди. І, можливо, варто про це говорити.
Особливо в кіберпросторі й інформаційному просторі треба приділяти велику увагу взаємній освіті: що краще робити, а з чим бути обережним.
Про жарти Порошенка і Гройсмана
Звісно ж, що вони (президент і премʼєр-міністр) дискутують, кожен має свою точку зору… Зустрічаються команди однієї й іншої сторони. Обговорюють щось, можуть не погоджуватися. Або премʼєр і президент зустрічаються і в результаті дискусії дають доручення командам опрацювати якесь питання. Ми сідаємо і бачимо, що є речі, в яких ми не погоджуємось. Є зустрічі, в яких беруть участь президент, прем’єр та їх команди. Наприклад, щодо пенсійної реформи так відбувалося.
Це рівні відносини, спілкування з повагою і розумінням — президент і премʼєр. Можуть бути жарти і підколи. Це може бути, ми ж живі люди.
Про 5G та інші нововведення
Архітектуру ProZorro малювали разом з Олександром Стародубцевим у мене в офісі. Отриманням політичної підтримки займався я, президент і премʼєр-міністр підтримали цю ідею, далі 4 місяці ми переконували міністрів почати нею користуватися. Прийшов Макс Нефьодов (в. о. міністра економіки), і до цього всього додалося багато публічності, і нам вдалося перетворити це на мейнстрім.
3G і 4G технології довгий час не розвивалися, і ми отримали майже 600 мільйонів доларів у бюджет держави і 1,6 мільярда на конверсію в армію. По-перше, технологія доступна всім трьом операторам, які активно її впроваджують, і далі виникає конкуренція. Через конкуренцію зʼявляється максимально швидке входження в ринок, ринок починає цим користуватися. Це був великий плюс, який, мені здається, ми всі відчуваємо. 5G-стандарту ще немає. Більш важливе завдання сьогодні — це покрити всю Україну 3G і 4G, а не тільки центр. Це можна зробити тільки в діапазоні 800—900 МГц. А там у нас і аналогове ТБ, часткова присутність операторів, там у нас є частоти, куплені компаніями. Операторам зараз невигідно це робити. Будувати вежі у великих містах має сенс. Багато хто скаржиться на відсутність Інтернету на трасах. Для того, щоб воно працювало в діапазоні 1800 МГц, потрібно багато веж, і це ніколи не окупиться.
Ініціатива GoGlobal. Над нею працювали я, Мустафа Найєм (БПП), Оксана Мовчан (координатор громадської організації GoGlobal). Ми придумали ідею просування англійської мови. Ми робили аналіз економічної складової, яка впливає вивчення англійської мови на економіку, і дійшли висновку, що цьому треба розвиватися. GoGlobal — це зараз відома програма, в ній беруть участь дуже багато волонтерів, дітей у регіонах, і це, однозначно, змінює країну.
Про електронні петиції, які лягають на стіл президенту
Був момент, коли люди думали, що петиції — це автоматичне вирішення проблеми. Але коли 25 тисяч людей звертають увагу на проблему... Петиції дають розуміння керівництву країни, що ця тема хвилює досить велику кількість людей. Існують і накрутки, але це легко виявити. На кожну петицію ми даємо експертний висновок нашої команди, бачимо переходи, швидкість підйому голосів, статистику. А коли це серйозна тема, вона може не подобатися, але вона проголосована, і політикам доведеться давати відповідь. Це і є елемент електронної демократії. Петиції змушують політиків замислюватися над тими питаннями, які хвилюють 25 тисяч осіб. Вони починають формувати свою точку зору або свої дії по відношенню до даної проблеми.
Такі петиції завжди лягають Порошенку на стіл. Були ситуації, коли мені ставили запитання: «Діма, а що це за петиція?» Я кажу: «Ну, що ж, люди за це проголосували».