В низький політичний сезон, коли Верховна Рада пішла на літні канікули, а кандидати продовжують готуватися до виборів, народний депутат Олександр Грановський (БПП) дав інтервʼю виданню Українська правда, в якому розповів про стосунки з президентом Петром Порошенком, майбутнє парламенту і скандал навколо НАБУ і САП. Головні тези Грановського - в переказі «Бабеля».
Авторитет без юридичної освіти
Я досить дієва людина і можу розібратися в різних процесах. Тому коли час від часу у формальних лідерів фракції є потреба в чомусь розібратися, сформувати позицію фракції, доповісти на засіданні фракції, часом буває і таке, то я охоче відгукуюся. І коли йдеться, скажімо, про питання діяльності правоохоронних органів, то фракція прислухається до моєї думки.
Я ніколи не приховував, що юридичної освіти у мене не було. Тільки в цьому році отримав диплом магістра. Закінчив у Тернополі університет і отримав юридичну освіту.
Але у мене був величезний життєвий досвід. Практичною юридичною діяльністю я займався з 2007 року, здається. Починав з того, що координував дії різних юридичних команд в різних юрисдикціях. Тому я сприймав юриспруденцію з практичної сторони, коли доводилося приймати різні корпоративні рішення. А саме корпоративна сфера, на жаль, охоплює широкий спектр юриспруденції.
Мені це було цікаво, я багато читав, багато вчився, мав справу з найкращими юридичними командами як в Україні, так і за кордоном. І я з цієї практичної точки зору бачив дуже багато і, можливо, навіть більше, ніж багато дипломовані юристи.
«Я не бачуся з Порошенком кожен день, але в зустрічі він мені не відмовить»
Я познайомився з Порошенко в 2014 році, коли я був депутатом Київради. Потім став депутатом парламенту від фракції, яка носить імʼя Петра Олексійовича. Якщо вас цікавить, чи я бачу Петра Олексійовича щодня, то ні. У мене такого завдання немає. Але я як депутат його фракції є можливість попросити про зустріч, і він мені не відмовить. Як і багатьом іншим, повірте.
У нас з президентом не такі відносини, щоб він сказав мені: «Саша, зроби». Він говорить Олександр і на «ви». Можливо, я б і хотів якогось близького спілкування, але воно таке, як є.
Він зі мною говорить як з депутатом своєї фракції. І ніяк інакше. Жодних підтекстів немає. Є нормальне спілкування, коли він просить пораду, коли запитує мою думку, якщо вона йому потрібна. Я, в свою чергу, можу висловити якісь свої позиції. Але у мене немає завдання щодня ходити до нього в кабінет.
Про зустрічі з главою НАБУ Артемом Ситником
Я б не сказав, що я був якимось парламентером з погодження якихось законів. Я був кілька разів у Артема Сергійовича, але з власної ініціативи, швидше, щоб донести свою позицію і бачення можливого виходу.
Я був у НАБУ, але точно не 10 разів. І точно не вночі. Можливо, ввечері, але не вночі. Розумію, на що ви хочете натякнути, але знову ж таки кажу, немає ніякого діла, яке в Бюро «загальмували» або закрили на догоду кому-то з політичної еліти. Немає. А значить для таких підозр немає підстав.
Про законність «акваріумного» прослуховування в кабінеті голови САП Назара Холодницкого
ГПУ вела справу, в цих рамках певні дії виконували працівники НАБУ (мова йде про законність прослушки голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницкого. В кінці березня в його кабінеті знайшли «жучок» в акваріумі. Пізніше генпрокурор Юрій Луценко заявив, що його люди разом з НАБУ проводили слідчі дії в САП. Луценко написав скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про вчинення Холодницким дисциплінарних проступків і попросив комісію розглянути питання про зняття його з посади - Прим.Ред.)
Були отримані певні матеріали в кабінеті Холодницкого. І, як я розумію, відповідальні працівники ГПУ ці матеріали вивчили і вирішили, що йти шляхом вручення підозри в кримінальному злочині немає підстав. І ці ж люди вирішили, що для подачі скарги в дисциплінарну комісію прокурорів матеріалу достатньо. І це, судячи з усього, рішення було спільне: як ГПУ, так і НАБУ.
До лобіювання інтересів - непричетний
(За джерелами видання в Адміністрації президента, саме Грановський лобіював інтереси Порошенка в діяльності САП і «вирішення» питань з Холодницким, але сам нардеп це спростовує - Прим. Ред.)
Це абсолютна брехня. Ніколи нічого з Холодницким ні для кого не «залагоджував». Покажіть хоч одну справу, яку можна хоч з натяжкою назвати справою на когось з орбіти президента, яка загальмувала. Немає такого і бути не може.
Що стосується Державного бюро розслідувань, я читав, що я, мовляв, «відповідаю», «лобіюю», «призначаю». Я нікого нікуди не призначав. Мені взагалі вся ця історія. Написали, що я лобіюю якого Дейнегу (Олега Дейнегу, якого за джерелами УП Грановський лобіював на посаду голови територіального управління в Миколаєві - Прим. Ред.). Я його взагалі в очі ніколи не бачив.
«Ідея розпуску Верховної Ради вже неактуальна»
Я точно не був творцем проекту розпуску ВР. Але якщо б президент прийняв таке рішення, то я б його підтримав. Або краще сказати, сприйняв би його спокійно, це правильне слово. Суто з політичної логіки. Якщо парламент не може виконувати свої завдання, якщо правляча коаліція не може бути стабільною, то варто обрати нову. Це просто.
Але зараз це рішення вже неактуально. Рада показує, що може голосувати і дуже важкі рішення, як, наприклад, Антикорупційний суд. Владна еліта, значить, здатна приймати потрібні рішення тому, мабуть, цей парламент зможе працювати далі, і питання розпуску вже не стоїть на порядку денному.
Про «правки Лозового», які багато хто називає «правками Грановського»
Я не маю відношення ні до самого Лозовому, ні до його виправлення. У нас була велика дискусія з цього приводу комітет (комітет Верховної Ради з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства - Прим.Ред.), і, якщо мені не зраджує памʼять, ці поправки були підтримані одноголосно. Якщо вам цікаво, то я можу висловити свою думку. Я вважаю, що ці поправки досить справедливі і багато в чому балансують позицію слідства і звинувачення з позицією захисту. В тому числі, посилюючи позицію саме захисту.
Принципових, як мені здається, там всього кілька позицій. По-перше, зʼявилася можливість оскаржити повідомлення про підозру. В силу різних причин цей механізм поки працює тільки в теорії.
Що стосується правки по якій слідчі з усіх органів повинні отримувати дозволи на проведення експертиз у суді (найбільш спірна правка, викликала великий резонанс у Раді та в судовому корпусі - Прим.Ред.). Але давайте згадаємо, за якою логікою всі ці експертизи призначалися раніше. Сам слідчий або прокурор призначали експертизу в тому місці, де він вважав за потрібне. І очевидно, що у нього були попередні можливості обговорити або з самим експертом, або з керівником установи, яка проводить експертизу, результат цієї експертизи.
Тому перша частина відповіді на ваше запитання, чому так сталося, звучить наступним чином - щоб суддя сам визначав, хто буде виконувати експертизу. Щоб позбавити наслідок якоїсь «переваги» над захистом, щоб ніхто не міг впливати на експерта.
Друга частина питання - що робити з цими чергами? Зараз проходить процес обʼєднання судів, і у цьому процесі можна і потрібно відповісти на ваше запитання. Я впевнений, що буквально у вересні-жовтні будуть знайдені всі відповіді, суди будуть укомплектовані. Якщо ми цього не зробимо, то ми просто ідіоти. Тому я впевнений, що цьому питанню жити місяць-півтора.