Трамп навряд чи змінить думку про Україну та Росію, але тепер він політично прикутий до стіни. Світові медіа про війну 5 листопада

Автор:
Олександр Булін
Дата:

«Бабель»

Світові медіа продовжують обговорювати проміжні вибори у США і як вони можуть вплинути на Україну. The Conversation пише, що демократи навряд чи зможуть вивести Україну в центр уваги — у них будуть важливіші внутрішні проблеми. Проте, здобувши переконливу перемогу, вони цілком можуть вважати, що варто атакувати ослабленого Трампа — якщо його політика, на їхню думку, продовжить винагороджувати РФ. Ця слабкість президента США також може надати певну можливість Путіну. Він може спробувати запропонувати Трампу угоду, яка дозволила би тому заявити про свою перемогу. Посадовці США, Китаю та Росії вже ведуть переговори про тристоронню зустріч цього місяця. Однак осміліла Демократична партія в Конгресі навряд чи змириться з вирішенням долі України без місця для України за столом переговорів. Трамп навряд чи змінить думку про Росію та Україну, але тепер, коли він політично прикутий до стіни, йому буде складніше формувати власний порядок денний, підсумовує видання.

The New York Times присвятив матеріал Меланії Трамп, яка стала «темною конячкою дипломатії». Її точна роль у перемирʼї в районі Олешків залишається неясною, проте її визнають як Україна, так і Росія. Журналістка Шівон ОʼГрейді пише, що обидва уряди могли вирішити: якщо визнати гуманітарну перемогу першої леді, це може вирішити не лише гуманітарну катастрофу, а й допомогти у їхніх стосунках в президентом США. І тому тепер обидві сторони щосили згадують імʼя Меланії на пресконференціях, а президент Зеленський присудив їй орден. Сьогоднішня спільна зустріч представників України та Росії в Білому домі демонструє, що обидві сторони готові зробити, аби догодити Меланії, вважає ОʼГрейді.

Провідне медіа з Південно-Тихоокеанського регіону The Diplomat присвятило Україні одразу два тексти. Перший стосується корейського ШІ-стартапу Newtype Industries, який тестував своє програмне забезпечення для артилерії разом з українськими військовими частинами. У серпні Newtype став першим корейським оборонним стартапом, який проводив випробування в Україні, проте вже в середині жовтня гендиректору повідомили, що роботу в Україні слід припинити. Хоча незрозуміло, хто віддав цей наказ і чому, гендиректор упевнений, що причина в дипломатичному конфлікті між Україною та Південною Кореєю. Наразі Newtype не планує повертатись в Україну, хоча може переглянути рішення, якщо відносини нормалізуються.

Другий текст присвячений участі КНДР в російсько-українській війні. Влітку українська розвідка прогнозувала, що Москва запросила понад 30 тисяч північнокорейців для осіннього наступу, а у вересні очікували на зустріч Путіна і Кім Чен Ина — нічого з цього так і не сталося. Причин, чому прогноз не справдився, може бути кілька: українська розвідка мала хибні дані, Київ оцінив найгірший варіант як найімовірніший, Кремль відкликав прохання (наприклад, через політичний розрахунок, повʼязаний зі США) або прохання відхилив Пхеньян, який так і не направив війська на окуповані території України. КНДР, схоже, вступила у фінальний етап стратегії щодо Росії: там розуміють, що війна колись припиниться, а отже, залежність Москви від північнокорейських військ і зброї різко зменшиться. Схоже, Пхеньян дотримується підходу зберігати нинішній статус-кво у відносинах з РФ і зараз переключився на розвиток відносин із Китаєм.

Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів: про Palantir та демографічну кризу в Україні.