Сьогодні увага світових медіа прикута до проміжних виборів у США і польський TVP World намагається розібратись, що програш республіканців може означати для Європи та України. Конгрес може впливати на військову допомогу Україні, фінансування НАТО та санкції. Проте американський президент зберігає широкі повноваження у зовнішній політиці, а ще, як головнокомандувач, вирішує де розгортати, а де виводити американські війська. Один з експертів заявив, що президенти, які обіймають другий термін і не мають більшості в Конгресі, зазвичай зосереджуються на зовнішній політиці, і чи буде це вигідно Україні та Польщі — складне питання. Колишній американський посол в Україні Вільям Тейлор підтвердив, що в США рішення про зовнішню політику ухвалює президент. Проте, за його словами, Україна вже не залежить від Вашингтону, як раніше, а на зміну США активізувалися європейці.
CNN пише, що стосунки між Трампом і Зеленським протягом тижнів переживали стрімкий спад, проте коли підійшов час виборів, від Києва майже не було коментарів. Вже не можна приховати, що ослаблений Трамп і обмежений час президентства грають на руку Україні. Однак у цьому є недолік — Путін може вирішити, що у нього є рік, аби досягнути максимальних результатів у війні, перед тим як нові президентські перегони у США можуть повернути республіканців у проукраїнське русло. Поки що Путіну не вдалося використати американського президента як свого союзника, щоб здобути відчутну перемогу на полі бою. Він може спробувати змінити це, поки у Трампа є ще хоч якась влада.
А Bloomberg розповідає, що після перемоги демократів в Україні зросли ціни на доларові облігації. Інвестори ставлять на те, що це покращить відносини між Києвом і Вашингтоном і Україна отримає підтримку своїх оборонних зусиль.
Джан Касапоглу із вашингтонського консервативного Інституту Гудзона пише для Anadolu Agency про загрозу ролі Starlink у російсько-українській війні. Нещодавній інцидент зі сповільненням Starshield показав небезпечну залежність від непрозорого ланцюга рішень між приватним сектором і державними структурами. Це ставить фундаментальне питання: чи може держава під час війни розраховувати на безперебійність вже оплаченої критичної послуги, якщо доступ контролює приватна компанія. Російсько-українська війна вивела вплив Big Tech на рівень, що перевершує роль традиційних приватних військових компаній. Головними уроками кризи стало усвідомлення нагальної потреби в диверсифікації — бо тепер глобальні технологічні монополії мають пряме право голосу про те, як і де армії вестимуть бойові дії.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.