Українські дрони тепер досягають Сибіру, а Росія не має достатньо засобів ППО, щоб захистити всі важливі об’єкти, розповідає The Wall Street Journal. У понеділок кілька українських безпілотників кружляли над найбільшим російським нафтопереробним заводом, а потім один за одним врізалися в його установку для перегонки сирої нафти, охопивши обʼєкт вогняними кулями та клубами диму. Про протиповітряну оборону не йшлося, оскільки російська влада вважала, що нафтопереробний завод в Омську, що в Західному Сибіру, розташований занадто далеко від України, аби стати ціллю. Цей удар поглибив місячну паливну кризу в РФ і спровокував заборону на експорт дизелю, продемонструвавши нову, суттєво більшу дальність українських атак у глибокому тилу, йдеться в матеріалі. «Ми вирівнюємо умови гри. У 2026 році ми нарешті зможемо інтенсивно робити те, що Росія робить з нами з 2022-го, — каже науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень та старший аналітик фонду «Повернися живим» Микола Бєлєсков. — Росія за площею значно більша за нас. Але в цьому й парадокс: за таких умов саме той, хто атакує, має перевагу. Ворог просто не знає, куди прилетить наступного разу, тому тримати оборону йому вкрай важко. Тож зараз географія, безперечно, працює на нас». Цього року всі великі нафтопереробні заводи в європейській частині Росії постраждали, причому ступінь пошкоджень різний, зауважує WSJ.
«У певному сенсі удар по Омську цілком може стати тією краплею, яка переповнила чашу ворога, — сказав видатний науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень Джеймс Хендерсон. — Це, безумовно, важливо, і що далі бʼють українці, то серйознішою стає ситуація для російської енергетики». Видання розповідає, що розширена кампанія Києва з дипстрайків, що вражають цілі по всій Росії, поєднується з паралельною кампанією мідлстрайків, яка зосереджена на окупованому півдні України та Криму в радіусі від 80 до 240 кілометрів. Керовані українські безпілотники патрулюють там головні маршрути, вражаючи танкери та військову логістику, а також сховища пального та енергоінфраструктуру. «Росія втратила як оперативну, так і стратегічну глибину, — сказав маршал авіації Королівських ВПС у відставці Едвард Стрінгер, який керував операціями в Міністерстві оборони Великої Британії. — Вона має лише певну кількість засобів протиповітряної оборони, і вони не можуть бути всі на передовій. Що більше території Росії тепер потрібно захищати — практично до самого Владивостока, то більш вразливою стає лінія фронту. Це означає, що Україні буде ще простіше завдавати ударів по російському тилу та перекидати боєприпаси для ураження цілей на території Росії».
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще трьох матеріалів.