«Іран як В’єтнам, Україна як Корея — історія повторюється». Світові медіа про війну 20 травня

Автор:
Юлія Гира
Дата:

«Бабель»

Однією з жертв російського обстрілу Запоріжжя в лютому стала вухата сова: вона осліпла на одне око й отримала тяжкий перелом крила. Перехожий підібрав приголомшену пташку, посадив її в коробку й відвіз до Дніпра. Сову назвали Санні — репортаж про неї публікує The Guardian. Зараз Санні не може літати й полювати, пересувається лише стрибками. Перелом був таким сильним, що довелося ампутувати ліве крило. Ветеринар діагностував також травму головного мозку. Санні нормально не реагує на світло, розповідає біологиня Вероніка Конкова, в якої птаха живе зараз і пробуде ще кілька тижнів, перш ніж її переведуть до реабілітаційного центру в Києві.

Історія повоєнної економіки України спочатку не буде написана стартапами чи фінтехом. Вона буде написана на полях, у печах, шахтах, трубопроводах та портах (і у виробництві дронів), пише Forbes. Сільське господарство, металургія та гірничодобувна промисловість раніше були основою українського експорту і зараз залишаються головним шляхом до відновлення економіки після війни. До повномасштабного вторгнення вони давали близько 20% ВВП і майже половину всього експорту товарів. Аграрний сектор має найбільший потенціал швидкого відновлення, але потребує десятків мільярдів доларів інвестицій (розмінування, інфраструктура, модернізація). Металургія і гірничодобувна галузь сильно постраждали через руйнування заводів і енергетичні проблеми, але залишаються стратегічно важливими для Європи. Попри великі ресурси України — родючі землі, корисні копалини та вигідне стратегічне розташування — для їхнього відновлення й ефективного використання потрібні не лише гроші, а й реформи, боротьба з корупцією та стабільні умови для бізнесу.

Вартий уваги й матеріал Foreign Affairs, у якому автор статті — позаштатний старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин і автор книги «Як закінчуються війни» Гідеон Роуз порівнює війни в Ірані та Україні з історичними конфліктами. Роуз проводить паралелі з В’єтнамською війною 1973 року і війною в Кореї 1950—1953 років. Він вважає, що конфлікт в Ірані може піти шляхом В’єтнаму: США та союзники спершу роблять ставку на ескалацію і «швидку перемогу», але зрештою виходять на нестабільну компромісну угоду. Така угода зупиняє бойові дії, але залишає ключові проблеми невирішеними — наприклад, питання іранської ядерної програми відкладають на майбутнє. Україну ж він порівнює з Кореєю. Там війна теж почалася з різкої ескалації, потім перейшла у виснаження сторін і завершилася перемир’ям без остаточного миру. За його прогнозом, Україна може прийти до схожого результату: війна, ймовірно, завершиться угодою, яка закріпить нинішню лінію фронту. Кордони фактично «заморозяться», а сторони підтримуватимуть перемир’я без остаточного політичного врегулювання. Утім, на думку Роуза, таке припинення вогню може виявитися більш стабільним і тривалим, ніж зараз можуть очікувати.

Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще чотирьох матеріалів.